Відмінності між версіями «Меж»

Версія за 17:52, 18 квітня 2024

Меж, ме́жи, пред. Между. а) Съ родит. и творит. на вопросъ: гдѣ? Межи білих хаток. О. 1861. І. 9. Знаєте нас самих, знайте й меж людьми. Ном. № 14108. б) Съ винит. на вопр.: куда? Вліз межи молот і ковадло. Ном. № 1817. Ох, ідеш ти, доню, меж чужії люде. Мет. Межи очі (вдарити, плюнути). Въ глаза.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

МЕЖ, прийм., діал. Між. З Трубайлом Альта меж осокою Зійшлись, з'єднались, мов брат з сестрою (Тарас Шевченко, II, 1953, 26); Запровадь мене до дому Меж мою родину: Там без жалю і без скарги Білий світ покину (Степан Руданський, Тв., 1956, 74).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 666.

МІЖ, МЕЖИ, МЕЖ, прийм. Уживається із род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з між, межи, меж виражають:

Просторові відношення

1. з оруд., рідше з род. в. Уживається при означенні просторового розташування предмета чи вияву дії посередині чого-небудь. Між коморою та будиночком ворота й хвіртка. Біля воріт дві тополі (Олександр Довженко, I, 1958, 217); Марія вже сама. Могилка матері зазеленіла бур'яном поблизу залізниці між Краковом і Варшавою (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 31); Корова пильно подивилась на дівчину і важко зітхнула, а та її почухала між рогами (Михайло Стельмах, I, 1962, 473); Коли на широкій долині між гір Зібралась великая рада, Роберт тоді вийшов до люду (Леся Українка, I, 1951, 353); Василь і сам не помітив, як закурів шлях від гопака й пил зазолотів між тинів через всю вуличку (Олександр Довженко, I, 1958, 88).

2. із знах. в. Уживається при означенні місця, куди спрямована дія. Вона покірно витягла руки поверх верети, а він склав їх на грудях, як у мерця. Потому засвітив свічку і застромив між пальці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 279); А ще сих слів не сказав [Георгій], як злодій вдарив його кулаком межи очі (Василь Стефаник, I, 1949, 159); По садках залопотіли зенітки.. Бійці заметались.. В нестямі дерлися кудись між стрімке каміння і знову скочувались вниз (Олесь Гончар, III, 1959, 86).

Часові відношення

3. з оруд., рідше з род. в. Уживається при означенні проміжку часу, в який щось відбувається. Всі згадані праці [«На віру», «Ціпов'яз» та ін.] друкувалися межи 1893—1897 роками (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 196); // Уживається при означенні явищ, подій і т. ін., в проміжок часу між якими що-небудь відбувається. Довго вони, як бачите, Меж мови-розмови Цілувались, обнімались 3 усієї сили (Тарас Шевченко, I, 1953, 95); Між приступами кашлю він вигукував окремі фрази (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 17).

Об'єктні відношення

4. з оруд. і знах. в. Уживається при означенні предметів, осіб взаємозв'язаних або які вступають у взаємодію одне з одним. Між матір'ю і сином настав мир та лад (Панас Мирний, IV, 1955, 117); Густе віття перепліталось межи собою — і над тобою, мов баня зелена, кучерява (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 458); Високе небо незнайомого півдня, терпкий аромат близького поля діють на бійців, мов якийсь чарівний трунок: зникають денні сварки, вгамовуються пристрасті, всі стають ближчі між собою, відвертіші, мирніші, тихіші (Олесь Гончар, III, 1959, 31); Розгорнулося змагання між тракторними бригадами (Радянська Україна, 9.VII 1946, 3); Хлібороб був собі тихий, роботящий чоловік, дбайливий, обережний — знав уже він, як у світі жити має простий чоловік межи князі та сильники (Марко Вовчок, I, 1955, 310).

5. з оруд. і род. в. Уживається при означенні осіб, предметів, явищ, які порівнюються, зіставляються між собою. Для нього не було різниці між дійсністю й сном. Яка різниця, коли у сні так само бачиш, смієшся, страждаєш, переживаєш? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 287); І хоча за паном отаманом стежила тільки одна людина, він і перед нею позував, не розуміючи грані між великим і смішним (Михайло Стельмах, II, 1962, 48); — Цей день, найбільший межи днів, .. Сторінку щастя нам відкрив (Максим Рильський, II, 1960, 29).

6. із знах. і оруд. в. Уживається при означенні якої-небудь групи предметів, осіб, явищ, між якими щось розподіляється. Він усе думав, нащо то бог так вчинив, що недобре розділив долю між людьми (Нечуй-Левицький, II, 1956, 189); Зозуля відвернувся, .. потім зібрав від забитих патрони і зброю, і вони розділили їх між собою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 536); — Мало! А тоді буде більше, як поділите [поле] межи діти на грядочки? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 113).

Означально-обставинні відношення

7. з оруд. і род. в. Уживається при означенні яких-небудь однорідних осіб, предметів, в оточенні яких перебуває предмет мовлення або відбувається яка-небудь дія; відповідає за знач. прийм. серед. Умийся, серденько! Бо мати Он дивиться, й не пізнає Межи дітьми дитя своє (Тарас Шевченко, II, 1963, 30); Між підводами метушився Маковейчик (Олесь Гончар, III, 1959, 72); Гелена бере його за руку і веде межи ахейськими лавами за Скайську браму на поле (Леся Українка, II, 1951, 327); // Уживається при означенні осіб, предметів, до числа яких входить предмет мовлення. Не дуже змінилася Босівка через п'ять років.. Кілька людей померло, — межи ними й Харшпон з Уляною (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 449); На ослоні купка жінок: стара Карпенчиха, ще якісь. А між них, як між колоссям стиглим квітки, дівчата. В барвистих хустках, які в стрічках червоних (Андрій Головко, II, 1957, 127); А як прийде та смерть і під музики шум нас засиплють землею глухою, між веселих людей, повні щастя і дум, будем жити ми в пісні з тобою (Володимир Сосюра, II, 1958, 129).

Між (межи) нами [кажучи] — про що-небудь секретне, про те, що не слід говорити іншим. Та й, межи нами кажучи, до чого нам тепер ті маніфестації (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 168); — Хай це буде між нами, Женю, — говорив тоді Сіверцев, — але я пильно бережу зір ... (Олесь Гончар, III, 1959, 266); [Ліда:] У тебе такі масштаби, Аркадій, — мені аж ніяково. Я ж в столиці — тільки між нами — ніколи ще не була (Олександр Корнійчук, I, 1955, 96); Між тим — тим часом, у той час. Між тим, солдат поволі підійшов до груші й, раптом обійнявши її, так якось сумно пригорнувся до неї (Олександр Довженко, I, 1958, 327).

Лізти межи очі (в очі, у вічі, до очей) див. лізти; Між двох вогнів див. вогонь; Між (межи) іншим див. інший.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 726.

Ілюстрації

Див. також

Етимологічно слово «меж» походить від давньоруського «межу», що має спільне коріння зі словами в інших слов'янських мовах і веде своє походження від праіндоєвропейського «medhy-», що означає «посередині, між».

В українській мові «меж» використовується як діалектне слово, що також означає «між». Це слово може зустрічатися в поетичних та старовинних текстах.

Джерела та література

Меж ― значення слова у словнику

Між ― значення слова у словнику

Зовнішні посилання