Відмінності між версіями «Мерти»
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8 "МЕРТИ" в Академічному тлумачному словнику.] | [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8 "МЕРТИ" в Академічному тлумачному словнику.] | ||
| − | + | ||
| + | |||
[[Категорія:Слова 2024 року]] | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
Поточна версія на 12:43, 18 квітня 2024
Зміст
Словник Грінченка
Ме́рти, мру́, мре́ш, гл. 1) Умирать, мереть. З щастя не мруть. Ном. № 1710. У Горбоносихи мерли діти. Г. Барв. 421. 2) Замирать. Чогось сумно і боязно, аж моє серце мре. МВ.
Тлумачний словник
МЕРТИ, мру, мреш, недок. 1.(або ж умирати, гинути (переважно у великій кількості, масами)). //З щастя не мруть (Номис, 1864, № 1710); //Чума з лопатою ходила, ..А люди біднії в селі, Неначе злякані ягнята, Позамикалися у хатах Та й мруть (Шевч., II, 1953, 150); //Пішли дощі, холоди. Люди на тиф почали хворіти й мерли, як мухи восени (Головко, II, 1957, 19); //Пустить [літак] диму на садки, - Мруть від диму шкідники (Нех., Ми живемо... 1960, 36). 2. або ж в перен. те саме, що завмирати. //Як не бачу - душа мре, а побачу - з душі пре (Номис, 1864, № 8758); //Пересумує [Олеся] день у роботі, увечері біжить - що там мої діточки, як? А серце мре, непевна вона, чи діток застане живих і здорових (Вовчок, І, 1955, 28).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Панас Мирний. Твори в п’яти томах. Т. 2. 1954. Київ. с. 420.
