Відмінності між версіями «Від»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ві]] | [[Категорія:Ві]] | ||
− | == | + | ==Значення== |
− | + | ||
прийм., з род. в. Уживається на означення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; прот. до. ◆ немає прикладів застосування. | прийм., з род. в. Уживається на означення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; прот. до. ◆ немає прикладів застосування. |
Версія за 15:24, 16 квітня 2024
Від, од, пред. Отъ. Привів од батька коня, а від брата взяв воза. Довідавшись од почину про все. Єв. Л. І. 2. Батькові од його нічого нема. Від села до села танці та музики. Нп. Зоставсь я хлопцем од батька й од матері одинадцяти год. Г. Барв. 172. Ти ляжеш од комори, а я ляжу від обори, — т. е. ты ляжешь со стороны амбара и. т. д. Грин. ІІІ. 386. Родительный падежъ съ від при страдательномъ причастіи переводится по-русски творительнымъ падежомъ. Земля від Бога зроблена. (Стрижев.). Був спокушуваний од сатани. Єв. М. I. 13. Употребляется від для образованія сравнит. степени и тогда совсѣмъ не переводится. Єсть же і негіднійші від мене. Котл. НП. Хиба ж таки я посліднійший од усіх? Ном. № 2039. Од моєї Ганнусеньки кращої немає. Грин. ІІІ. 201.
Значення
прийм., з род. в. Уживається на означення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; прот. до. ◆ немає прикладів застосування.
Уживається для визначення напрямку руху, поширення чого-небудь.
Уживається на означення послідовності дій.
Уживається для вказівки на предмет, особу і т. ін., від яких хто- або що-небудь відокремлюється.
Уживається для визначення віддалення предмета, місця і т. ін. від якого-небудь вихідного пункту.
У сполуч. з ім. і наступним прийм. до плюс ім. Уживається для визначення відтинка простору або просторових меж якої-небудь дії, руху.
Рідко уживається в значенні біля, коло, недалеко.
У сполуч. зі словами, що мають значення часу. Уживається для означення моменту початку дії, стану і т. ін.
У сполуч. з ім. – назвами часу й наступним прийм. до. Уживається для вказівки на період часу, протягом якого відбувалась чи відбувається дія.
Розм., у сполуч. з ім. – назвами часу. Означає протягом.
У сполуч. з ім., що означають день, число, рік і т. ін. Уживається для вказівки на час, дату виникнення чого-небудь.
Уживається для визначення причини якої-небудь дії або стану.
Уживається на означення особи, предмета, явища і т. ін., які є джерелом чого-небудь.
Уживається на означення особи, від якої що-небудь одержано, придбано і т. ін., або яка є джерелом яких-небудь відомостей, знань і т. ін.
Уживається для вказівки на походження кого- або чого-небудь.
Уживається на означення предмета, особи, стану, явища і т. ін., що усуваються за допомогою якоїсь дії.
Уживається для вказівки на предмет, призначений для захисту від чого-небудь.
У сполуч. з наступним прийм. до. Уживається на означення змін, що сталися з кимось порівняно з початковим його суспільним станом.
Уживається на означення предмета за його складовою частиною.
Уживається на означення різниці між явищами, особами, предметами і т. ін.
Уживається при назві організації, установи, особи і т. ін., представником яких є хто-небудь.
У сполуч. з числ. і наступним прийм. до. Уживається для приблизного визначення якої-небудь величини (ваги, вартості, розміру предмета і т. ін.).
Уживається на означення способу дії.
Уживається при ступенях порівняння у значенні сполучника ніж.
Від ... до ... — усі без винятку