Відмінності між версіями «Богомілець»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 15: Рядок 15:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богомілець 1810 130424.jpeg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богомілець 1810 130424.jpeg|x140px]]<br />
 +
 
  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богомілець 1813 2024.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богомілець 1813 2024.jpg|x140px]]

Версія за 17:15, 14 квітня 2024

Богомілець, -льця, м. Богомолець.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Богомольний — богомо́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
Богомольний — БОГОМО́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що богомі́льний. Карпо прикинув таке слiвце, що богомольний Кайдаш плюнув i знов вибiг з повiтки (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах

Богомольний — РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ, НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн. Словник синонімів української мови 

Богомольний — БОГОМО́ЛЬНИЙ, БОГОМІ́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Який вірить у бога, старанно виконує релігійні обряди, багато молиться; побожний. Наділив її бог розумом, вона й богобоязлива, і богомольна (Кв.-Осн., II, 1956, 79); Був собі чернець і такий богомільний (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах

Ілюстрації

Богомілець 1810 130424.jpeg


Богомілець 1813 2024.jpg

Медіа

Див. також

Вимова богомілець за покликанням: https://educalingo.com/uk/dic-uk/bohomilets

Богомілець [bohomiletsʹ]

Джерела та література

Зовнішні посилання