Відмінності між версіями «Твердити»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | ТВÉРДИТИ, джу, диш, недок., перех., із спол. щ о. Впевнено висловлювати що-небудь, настійливо говорити, запевняючи в чомусь. Побитий змагався з селянами, твердячи, що виплатив їм усе, а вони твердили, що не дістали нічого (Фр., VIII, 1952, 383); У долину Стрию на великі води прилітало багато журавлів. Очевидці мисливці твердили, що зрідка зустрічалися й лебеді (Чорн., Визвол. земля, 1959, 143); Він [В. І. Ленін] відстоює законне право українського народу на самовизначення.. І це в той час, коли царські сатрапи продовжували.. твердити, що ніякої України немає (Цюпа, Україна.., 1960, 36). | ||
| + | |||
| + | ТВЕРДЍТИ, джу, диш, недок., перех . | ||
| + | 1. Говорити, повторювати те саме. Ротний так і накинувся на них звіром. Стоять москалі та одно твердять: «винуваті!» (Мирний, І, 1949, 223); Жінка з дивовижним терпінням слухала і знов рівним, ласкавим голосом твердила своє, завчене, видно, назавжди (Жур., Вечір.., 1958, 213); Похмуро твердив [Левко] своє: - Зробимо з панів юшку (Стельмах, І, 1962, 604). | ||
| + | |||
| + | 2. заст. Багато разів повторювати що-небудь, щоб вивчити, запам'ятати. - Твердив, сину, вивчене, щоб не забути? - стріча Параска Василя у хаті (Мирний, IV, 1955, 80); Ніхто не питав, чи розуміють вони [учні] те, що твердять (Тулуб, Людолови, І, 1957, 316). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 16:32, 13 квітня 2024
Твердити, -джу, -диш, гл. Дѣлать крѣпкимъ, укрѣплять. Не встояли ні підзамчанські хати, ні господарські тверджені палати. К. ЦН. 174.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ТВÉРДИТИ, джу, диш, недок., перех., із спол. щ о. Впевнено висловлювати що-небудь, настійливо говорити, запевняючи в чомусь. Побитий змагався з селянами, твердячи, що виплатив їм усе, а вони твердили, що не дістали нічого (Фр., VIII, 1952, 383); У долину Стрию на великі води прилітало багато журавлів. Очевидці мисливці твердили, що зрідка зустрічалися й лебеді (Чорн., Визвол. земля, 1959, 143); Він [В. І. Ленін] відстоює законне право українського народу на самовизначення.. І це в той час, коли царські сатрапи продовжували.. твердити, що ніякої України немає (Цюпа, Україна.., 1960, 36).
ТВЕРДЍТИ, джу, диш, недок., перех . 1. Говорити, повторювати те саме. Ротний так і накинувся на них звіром. Стоять москалі та одно твердять: «винуваті!» (Мирний, І, 1949, 223); Жінка з дивовижним терпінням слухала і знов рівним, ласкавим голосом твердила своє, завчене, видно, назавжди (Жур., Вечір.., 1958, 213); Похмуро твердив [Левко] своє: - Зробимо з панів юшку (Стельмах, І, 1962, 604).
2. заст. Багато разів повторювати що-небудь, щоб вивчити, запам'ятати. - Твердив, сину, вивчене, щоб не забути? - стріча Параска Василя у хаті (Мирний, IV, 1955, 80); Ніхто не питав, чи розуміють вони [учні] те, що твердять (Тулуб, Людолови, І, 1957, 316).
Ілюстрації
|
|
|
|
