Відмінності між версіями «Знудіти»
(Створена сторінка: '''Зну́діти, -дію, -єш, '''''гл. ''Соскучиться, затосковать. ''Я аж знудів, ждучи вас. ''НВолын. у. [...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | ==Cловник Грінченка== | ||
'''Зну́діти, -дію, -єш, '''''гл. ''Соскучиться, затосковать. ''Я аж знудів, ждучи вас. ''НВолын. у. | '''Зну́діти, -дію, -єш, '''''гл. ''Соскучиться, затосковать. ''Я аж знудів, ждучи вас. ''НВолын. у. | ||
[[Категорія:Зн]] | [[Категорія:Зн]] | ||
+ | |||
+ | ==Тлумачення слова у сучасних словниках== | ||
+ | |||
+ | [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%BD%D1%83%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Словник UA] | ||
+ | |||
+ | ЗНУДИТИ, знуджу, знудиш, док., розм. 1. перех. Викликати нудьгу в кого-небудь. Зразу забавляла її гутірка того пана, але опісля знудила монотонність і обмежений кругозір його думок (Фр., II, 1950, 292); Марія Адамівна перепросила юнака, що знудила його своїми скаргами, і швидко пішла у свою кімнату (Гжицький, Вел. надії, 1963, 22); [Сейсмос:] Та гра вкінець знудила нас (Гете, Фауст, порекл. Лукаша, 1955, 304); // безос. Не дай боже, зробила б так природа, щоб після теплого, зеленого літа відразу зима починалася! А коли вбилася поміж ними осінь, знудило тебе дощем та туманом, ти після неї зимі он як радієш! (Мур., Бук. повість, 1959, 139); // Довести до знемоги, дуже виснажити. Я тільки раз в житті могла витримати один сеанс [спіритизму] до кінця і то потім як заснула, то аж у другій годині дня прокинулась, так то мене знудило і змучило (Л. Укр., V, 1956, 396); Як то висушила людину хвороба, як знудила! Лежить хлопець пластом, тільки губами спраглими ворушить, тільки дише важко, поривно (Збан., Сеспель, 1961, 369). | ||
+ | |||
+ | 2. неперех., чим. Відчути, що набридло, спротивіло що-небудь. Ти весела, світом рада, Тобі милий світ!.. Живо, живо світом знудиш, Тяженько здихнеш (Рудан., Тв., 1956, 50). | ||
+ | |||
+ | '''АБО''' | ||
+ | |||
+ | [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словник UA] | ||
+ | |||
+ | СУМУВАТИ, ую, уєш, недок. Пройматися почуттям суму, журби; удаватися в тугу, журитися. Так йому обридло все в господі і в полі, як приборканому степовому птаху. Сумує та й сумує козак (П. Куліш, Вибр., 1969, 96); Не сумуй, що врода Опадає з личка (Граб., І, 1959, 336); Не сумуй! Ще нам сонце всміхнеться (Сос., І, 1957, 248); * Образно. В гаї Ставочок чистий висихає, Де ти купалася колись. І гай сумує, похиливсь (Шевч., II, 1963, 10); Серед лісу сумує давня руїна з панських мурів (Вас., III, 1960, 222); * У порівн. В листі сухім Вітер зітха, мов дріада сумує, Із жалем глухим (Л. Укр., І, 1951, 28); // за ким - чим, без кого - чого, розм. по кому - чому. Горювати, тужити за ким-, чим-небудь. Мала [Ліда] для всіх любов.. За тою з моїх сестер буду я сумувати, мамо, доки мого життя... (Коб., II, 1956, 310); - За Україною все сумуєте? - Нема коли особливо сумувати: на оборону працюємо... (Гончар, III, 1959, 180); - Не сумуй же тут без мене, я швидко повернуся (Коцюб., І, 1955, 360); * Образно. Сумують комини без диму,.. Минають місяці, - село Навік замовкло, оніміло І кропивою поросло (Шевч., II, 1963, 171); За вірним серцем побратима І за дівочими очима Сумує пісня на землі (Стельмах, V, 1963, 149); // рідко. Те саме, що нудьгувати 1. Весело, розкішно жила генеральша. Не сумували й генеральські дочки (Мирний, І, 1949, 198). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | [[Файл:1.сум.jpg]] | ||
+ | [[Файл:2.сум.jpg]] | ||
+ | |||
+ | ==Цікаві ресурси== | ||
+ | [https://loveis.in.ua/article/yak-perestati-sumuvati-za-lyudinoyu/ Як перестати сумувати за людиною?] | ||
+ | |||
+ | [https://blog.goodo.pro/sumuiu-za-ridnimi-druziami-ta-domivkoiu-shcho-robiti// Сумую за домівкою та коханим] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|5T7hA98hRSI}} |
Поточна версія на 12:40, 13 квітня 2024
Зміст
Cловник Грінченка
Зну́діти, -дію, -єш, гл. Соскучиться, затосковать. Я аж знудів, ждучи вас. НВолын. у.
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗНУДИТИ, знуджу, знудиш, док., розм. 1. перех. Викликати нудьгу в кого-небудь. Зразу забавляла її гутірка того пана, але опісля знудила монотонність і обмежений кругозір його думок (Фр., II, 1950, 292); Марія Адамівна перепросила юнака, що знудила його своїми скаргами, і швидко пішла у свою кімнату (Гжицький, Вел. надії, 1963, 22); [Сейсмос:] Та гра вкінець знудила нас (Гете, Фауст, порекл. Лукаша, 1955, 304); // безос. Не дай боже, зробила б так природа, щоб після теплого, зеленого літа відразу зима починалася! А коли вбилася поміж ними осінь, знудило тебе дощем та туманом, ти після неї зимі он як радієш! (Мур., Бук. повість, 1959, 139); // Довести до знемоги, дуже виснажити. Я тільки раз в житті могла витримати один сеанс [спіритизму] до кінця і то потім як заснула, то аж у другій годині дня прокинулась, так то мене знудило і змучило (Л. Укр., V, 1956, 396); Як то висушила людину хвороба, як знудила! Лежить хлопець пластом, тільки губами спраглими ворушить, тільки дише важко, поривно (Збан., Сеспель, 1961, 369).
2. неперех., чим. Відчути, що набридло, спротивіло що-небудь. Ти весела, світом рада, Тобі милий світ!.. Живо, живо світом знудиш, Тяженько здихнеш (Рудан., Тв., 1956, 50).
АБО
СУМУВАТИ, ую, уєш, недок. Пройматися почуттям суму, журби; удаватися в тугу, журитися. Так йому обридло все в господі і в полі, як приборканому степовому птаху. Сумує та й сумує козак (П. Куліш, Вибр., 1969, 96); Не сумуй, що врода Опадає з личка (Граб., І, 1959, 336); Не сумуй! Ще нам сонце всміхнеться (Сос., І, 1957, 248); * Образно. В гаї Ставочок чистий висихає, Де ти купалася колись. І гай сумує, похиливсь (Шевч., II, 1963, 10); Серед лісу сумує давня руїна з панських мурів (Вас., III, 1960, 222); * У порівн. В листі сухім Вітер зітха, мов дріада сумує, Із жалем глухим (Л. Укр., І, 1951, 28); // за ким - чим, без кого - чого, розм. по кому - чому. Горювати, тужити за ким-, чим-небудь. Мала [Ліда] для всіх любов.. За тою з моїх сестер буду я сумувати, мамо, доки мого життя... (Коб., II, 1956, 310); - За Україною все сумуєте? - Нема коли особливо сумувати: на оборону працюємо... (Гончар, III, 1959, 180); - Не сумуй же тут без мене, я швидко повернуся (Коцюб., І, 1955, 360); * Образно. Сумують комини без диму,.. Минають місяці, - село Навік замовкло, оніміло І кропивою поросло (Шевч., II, 1963, 171); За вірним серцем побратима І за дівочими очима Сумує пісня на землі (Стельмах, V, 1963, 149); // рідко. Те саме, що нудьгувати 1. Весело, розкішно жила генеральша. Не сумували й генеральські дочки (Мирний, І, 1949, 198).
Ілюстрації
Цікаві ресурси
Як перестати сумувати за людиною?