Відмінності між версіями «Головище»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 17: Рядок 17:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo 2024-04-13 03-17-59.jpg]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo 2024-04-13 03-17-59.jpg]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo 2024-04-13 03-17-57.jpg]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo 2024-04-13 03-17-57.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo 2024-04-13 03-41-48.jpg]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
|}

Версія за 02:42, 13 квітня 2024

Головище, -ща, с. Ув. отъ голова. Кулачище під бочище, нагаїще в головище. Чуб. V. 482.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Збільш. до голова 1). Великий тлумачний словник сучасної української мови Значення в інших словниках головище — ГОЛОВИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до голова́ 1. Там, я чула, пан Жовковський Згинув од шаблюки, І досталось його тіло Татарюзі в руки. А велика головище Котиться по полю... Я піймаю та й сховаю Диво під полою (П. Куліш); [Хор:] Упав з дуба комарище, Розбив собі головище (І. Карпенко-Карий). Словник української мови у 20 томах Головище — Голо́вище іменник середнього роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови головище — див. голова Словник синонімів Вусика головище — Голови́ще, -ща, -щу; -ви́ща, -вищ (н. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

головище — ГОЛОВИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до голови́ 1. [Хор:] Упав з дуба комарище, Розбив собі головище (К.-Карий, II, 1960, 7). Словник української мови в 11 томах

Ілюстрації

Photo 2024-04-13 03-17-59.jpg Photo 2024-04-13 03-17-57.jpg Photo 2024-04-13 03-41-48.jpg Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання