Відмінності між версіями «Кужівник»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дівчина. 12.04.2024.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кужівка. 12.04.2024.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Прядка. 12.04.2024.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 21:51, 12 квітня 2024
Кужівни́к, -ка, м. См. Кужівка. Шух. І. 148.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник.ua. Портал української мови та культури [1]
КУЖІВКА, КУЖІЛКА, и, ж. Частина прядки у вигляді кілка, на який намотують пряжу. Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці (Л. Укр., II, 1951, 248).
Кужівка, -ки, ж. Родъ пряслицы, шестика, вставляемаго въ донышко (сіде́ць), на который привязывается кужіль. Части кужівки: нижняя половина держівно: верхняя, на которую надѣвается кужіль, — кужівни́к: посрединѣ, гдѣ сходятся держівно и кужівни́к — деревянный кружекъ, ободокъ — ко́чало. Шух. I. 148.м [2]
Горох [3]
КУЖІ́ВКА , КУЖІ́ЛКА, и, ж. Частина прядки у вигляді кілка, на який намотують пряжу.
Приклади:
- Вломила си [вломилася] Маріччина писана кужівка. (з народної пісні)
- Нижню частину кужілки вкладають у спеціально висвердлений отвір у лавці, на якій сидить пряля. (І. Франко)
- Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці. (Леся Українка)
- Коли дорослих не виявлялося поблизу, підлізала старшій попідруч, мишкуючи, яку б устругнути капость, – звісно, невеличку, собі під стать: чи скубнути кужілку, якщо та вчилася прясти, чи потягти за клубка, щоб розмотався по цілій світлиці. (О. Забужко)
Ілюстрації
|
|
|
