Відмінності між версіями «Тріскати»
(→Сучасні словники) |
(→Джерела та література) |
||
Рядок 21: | Рядок 21: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D1%80%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8#:~:text=%D0%A3%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%88%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B2%D1%83%D0%BA%2C%20%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D1%96%D1%81%D0%BA%3B%20%D0%BB%D1%8F%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%B3%D1%80%D1%8E%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Версія за 20:34, 12 квітня 2024
Тріскати, -каю, -єш, сов. в. тріснути, -ну, -неш, гл. 1) Издавать трескъ, трещать, треснуть. 2) Лопаться, трескаться, треснуть. Кінь тріскає, говорятъ, когда у коня трескается кожа. НВолын. у. Грав він довго, раз весело, що аж серце тріскало. Федьк. Від жару й камінь трісне. Ном. № 3299. Щось трісло. Каменец. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ТРІСКАТИ, аю, аєш, недок., ТРІСНУТИ, ну, неш; мин. ч. тріснув, нула, ло, розм. тріс, ла, ло; док . 1. неперех. Утворювати тріск, тріщати. Тихо-тихо в лісі, хіба тільки трісне Суха вітка в нього [козака] під ногою (П. Куліш, Вибр., 1969, 327); На порожніх вулицях, занесених снігом, пронизливо верещали ковані колеса обозу, тріскали безладні постріли (Панч, В дорозі, 1959, 69); Вогнище трясло Своїм витким жовтогарячим рогом, І сухо тріскало в диму вогке зело (Перв., І, 1958, 194); // чим. Утворювати шумовий звук, схожий на тріск; ляскати, грюкати. У руках Канчук держав [пан] і тріскав ним На вітер, ніби для іграшки (Фр., X, 1954, 316); Червоний, мов варений рак, інспектор винувато козиряє й.. виходить з канцелярії. На вартівні ж він злісно тріскає дверима (Козл., Сонце.., 1957, 149); Дід тріснув батогом (Черемш., Тв., 1960, 236).