Відмінності між версіями «Гогіт»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Медіа) |
(→Медіа) |
||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | [[Медіа: | + | [[Медіа:Назва_файлу.ogg]]. |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 17:58, 12 квітня 2024
Гогіт, готу, м. 1) Ржаніе. 2) Сильный и продолжительный звукъ, шумъ. (См. гоготати. (На ярмарку) гогот та рейвах. О. 1862. VI. 98.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Звуки, шум гоготання.
Приклади
Яскраво палали підпалені ожереди соломи по дворах, і до гуркоту бою, до дитячого вереску, іржання коней, стогону і зойків влилися тріск і гогіт вогню (З. Тулуб); Металічний лязк потонув у .. гоготі моторів, у витті пропелерів (Іван Ле); Зараз вона [шеренга] була схожа на темну хвилю, що з шаленим гоготом котилася згори (М. Сиротюк).
Словник української мови (СУМ-20)
Ілюстрації
|
|
