Відмінності між версіями «Дорікати»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 35: | Рядок 35: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1378_farma_2016_05_samopoznanie.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1378_farma_2016_05_samopoznanie.png|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:405635 1.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 13:10, 12 квітня 2024
Дорікати, -каю, -єш, одн. в. дорікнути, -ну, -неш, сов. в. дорікти, -речу, -чеш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. З світу Божого жене, дорікає, що я батькова дочка. МВ. І. 123. Дорік парубок гірко. Федьк. Мені за вас люде дорікають. Мнж. 104. А вороги, мог буяють, гірким докором дорікають. К. Псал. 230. «Катре!» дорікнула мати. МВ. II. 120.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
ДОРІКА́ТИ а́ю, а́єш, недок., рідко ДОРЕКТИ́, ечу́, ече́ш; мин. ч. дорі́к, рекла́, ло́; док., кому, рідше чому, рідко кого і без прям. дод.
1) Виражати своє незадоволення з приводу чого-небудь, звинувачувати когось у чому-небудь.
Приклади
Дорікав горщик чавунові, що чорний; аж гульк – і сам у сажі. (прислів'я) – Чого се ти усе думаєш?.. – дорікає його Варка. (Марко Вовчок) Ахмет зиркнув на двері халупки, гукнув Гусейна і дорікав хлопцеві за неприпустиме поводження з чужинцем. (Олесь Досвітній) чим.
2) Ставити що-небудь у докір комусь.
Приклади
– Ет, реп'яхами дорікаєш! – Сказав Бровко. (Л. Глібов) Вона може легко виділити свою садибу з їхньої і житиме на окремому господарстві, аніж має їсти їхній гіркий мед, яким її люди вже й так дорікають. (В. Кучер)
Словник синонімів Караванського
Дорікати - корити, гризти, ДОКОРЯТИ, картати, вичитувати, бештати, пробирати, жм. вибивати очі, випікати очі чим, цвікати <�в очі>; (перелічуючи прогріхи) виказувати, виговорювати.
Словник синонімів Вусика
Дорікати - I бештати, виговорювати, виказувати, вимовляти, вичитувати, відчитувати, ганити, гризти, дозоляти, докоряти, журити, завзятися (на кого), заїдати, золити, зудіти, картати, корити, лаяти, накидатися, нападатися, напосідатися, пиляти, під'їдати, піпчити (діал.), попрікати, порікати, порікувати, приставати (з докорами), пробирати, совістити, точити, цабанити (діал.), шпетити
Фразеологічні синоніми: без вогню варити; без ножа різати; брати в молотки; вибивати очі; вищати очі; випікати очі; вкривати мокрим рядном; гризти голову; давати нагінку; давати накачку; давати науку; жерцем пожирати; живцем заїдати; жувати голову; засипати кропив'яним сім'ям; знімати стружку; золити голову; їдом їсти; їдьма їсти; їсти живцем; їсти поїдом; їсти, як іржа залізо; кидати їжачка в пазуху; крийма вкривати; мокрою онучею очі забивати; накидатися з мокрим рядном; нападатися з мокрим рядном; не давати життя; приставати з короткими гужами; протирати з пісочком; сипати докорами; сипати солі на рани; скребти редьку; ставити на карб; точити, як шашіль дерево; цвікати в очі; цвіркати в очі; цвірінькати в очі; читати лекцію (переносне), читати молитву, читати мораль; читати нотації; читати "отче наш"; читати проповідь II див. лаяти
Ілюстрації
|
|
|
|
