Відмінності між версіями «Дорікати»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
Дорікати - корити, гризти, ДОКОРЯТИ, картати, вичитувати, бештати, пробирати, жм. вибивати очі, випікати очі чим, цвікати <�в очі>; (перелічуючи прогріхи) виказувати, виговорювати. | Дорікати - корити, гризти, ДОКОРЯТИ, картати, вичитувати, бештати, пробирати, жм. вибивати очі, випікати очі чим, цвікати <�в очі>; (перелічуючи прогріхи) виказувати, виговорювати. | ||
− | [https://slovnyk.me/dict/synonyms_vusyk/%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словник синонімів Вусика] | + | ===== [https://slovnyk.me/dict/synonyms_vusyk/%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словник синонімів Вусика] ===== |
Дорікати — I бештати, виговорювати, виказувати, вимовляти, вичитувати, відчитувати, ганити, гризти, дозоляти, докоряти, журити, завзятися (на кого), заїдати, золити, зудіти, картати, корити, лаяти, накидатися, нападатися, напосідатися, пиляти, під'їдати... | Дорікати — I бештати, виговорювати, виказувати, вимовляти, вичитувати, відчитувати, ганити, гризти, дозоляти, докоряти, журити, завзятися (на кого), заїдати, золити, зудіти, картати, корити, лаяти, накидатися, нападатися, напосідатися, пиляти, під'їдати... | ||
Версія за 13:06, 12 квітня 2024
Дорікати, -каю, -єш, одн. в. дорікнути, -ну, -неш, сов. в. дорікти, -речу, -чеш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. З світу Божого жене, дорікає, що я батькова дочка. МВ. І. 123. Дорік парубок гірко. Федьк. Мені за вас люде дорікають. Мнж. 104. А вороги, мог буяють, гірким докором дорікають. К. Псал. 230. «Катре!» дорікнула мати. МВ. II. 120.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
ДОРІКА́ТИ а́ю, а́єш, недок., рідко ДОРЕКТИ́, ечу́, ече́ш; мин. ч. дорі́к, рекла́, ло́; док., кому, рідше чому, рідко кого і без прям. дод.
1) Виражати своє незадоволення з приводу чого-небудь, звинувачувати когось у чому-небудь.
Приклади
Дорікав горщик чавунові, що чорний; аж гульк – і сам у сажі. (прислів'я) – Чого се ти усе думаєш?.. – дорікає його Варка. (Марко Вовчок) Ахмет зиркнув на двері халупки, гукнув Гусейна і дорікав хлопцеві за неприпустиме поводження з чужинцем. (Олесь Досвітній) чим.
2) Ставити що-небудь у докір комусь.
Приклади
– Ет, реп'яхами дорікаєш! – Сказав Бровко. (Л. Глібов) Вона може легко виділити свою садибу з їхньої і житиме на окремому господарстві, аніж має їсти їхній гіркий мед, яким її люди вже й так дорікають. (В. Кучер)
Словник синонімів Караванського
Дорікати - корити, гризти, ДОКОРЯТИ, картати, вичитувати, бештати, пробирати, жм. вибивати очі, випікати очі чим, цвікати <�в очі>; (перелічуючи прогріхи) виказувати, виговорювати.
Словник синонімів Вусика
Дорікати — I бештати, виговорювати, виказувати, вимовляти, вичитувати, відчитувати, ганити, гризти, дозоляти, докоряти, журити, завзятися (на кого), заїдати, золити, зудіти, картати, корити, лаяти, накидатися, нападатися, напосідатися, пиляти, під'їдати...