Відмінності між версіями «Сіпака»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1% | + | [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%A1%D1%96%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D0%B0/ Тлумачний словник української мови] |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
[[Категорія:Слова 2024 року]] | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
Версія за 12:11, 12 квітня 2024
Зміст
Словник Грінченка
Сіпака, -ки, м. Злой й придирчивый начальникъ, полицейскій, взяточникъ; вообще бранное прозвище всякаго администратора. Сіпаки попід віконню загадують на панщину. Дамон до лихого царя був вліз з остреним пробоєм зо сталі; на тім го сіпаки спіймали. Федьк. І. 89.
Сучасні словники
Тлумачний словник української мови
СІПАКА, и, ч. і ж., заст., зневажл. 1. Доскіпливий, уїдливий начальник. - Карпо чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий сіпака, може, його боятимуться хоч баби та молодиці,- говорила громада (Н.-Лев., II, 1956, 366).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Тлумачний словник української мови
