Відмінності між версіями «Сіпака»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
''<big><big>[https://slovnyk.ua/index.php '''Тлумачний словник української мови''']</big></big>'' | ''<big><big>[https://slovnyk.ua/index.php '''Тлумачний словник української мови''']</big></big>'' | ||
+ | СІПАКА, и, ч. і ж., заст., зневажл. 1. Доскіпливий, уїдливий начальник. - Карпо чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий сіпака, може, його боятимуться хоч баби та молодиці,- говорила громада (Н.-Лев., II, 1956, 366). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 11:45, 12 квітня 2024
Зміст
Словник Грінченка
Сіпака, -ки, м. Злой й придирчивый начальникъ, полицейскій, взяточникъ; вообще бранное прозвище всякаго администратора. Сіпаки попід віконню загадують на панщину. Дамон до лихого царя був вліз з остреним пробоєм зо сталі; на тім го сіпаки спіймали. Федьк. І. 89.
Сучасні словники
Тлумачний словник української мови СІПАКА, и, ч. і ж., заст., зневажл. 1. Доскіпливий, уїдливий начальник. - Карпо чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий сіпака, може, його боятимуться хоч баби та молодиці,- говорила громада (Н.-Лев., II, 1956, 366).