Відмінності між версіями «Літавиця»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 36: | Рядок 36: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Перелесниця 12 04 2024 1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Перелесниця 12 04 2024 3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Перелесниця 12 04 2024 4.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Перелесниця 12 04 2024 5.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 09:10, 12 квітня 2024
Літа́виця, -ці, ж. Сказочное женское существо, соблазняющее молодыхъ мужей. Желех. Мов літавиця пиналась. Млак. 105.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови у 20 томах
ЛІТА́ВИЦЯ, і, ж.
Міфологічна істота жіночого роду, яка зваблювала чоловіків.
Враз на низьке чорне небо з-поміж двох блискавок вихопилася на гнідому коні зеленокоса літавиця, а чи віла наддунайська, пітьму на мить дивною вродою осяявши (Р. Іваничук); – При повному місяці літавиці приходять до людей, русалки й віли, мавки і планетники, стрижні й вовкулаки! Стережися, дитинко, таких ночей, стережися! (Ю. Покальчук); Літавицю, на яку начебто можна було натрапити в лісових хащах або в полі, уважали нешкідливою (з наук.-попул. літ.).
Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
ЛІТА́ВИЦЯ і, ж., міф.
Міфологічна істота жіночого роду, яка зваблювала чоловіків.
Приклади: Враз на низьке чорне небо з-поміж двох блискавок вихопилася на гнідому коні зеленокоса літавиця, а чи віла наддунайська, пітьму на мить дивною вродою осяявши. (Р. Іваничук) – При повному місяці літавиці приходять до людей, русалки й віли, мавки і планетники, стрижні й вовкулаки! Стережися, дитинко, таких ночей, стережися! (Ю. Покальчук) Літавицю, на яку начебто можна було натрапити в лісових хащах або в полі, уважали нешкідливою. (з наук.-попул. літ.)
Тлумачення СЛОВНИК.ua
ЛІТАВИЦЯ, -і, ж., міф. Дух, який спадає з неба блискучою зіркою на землю в те місце, де жорстокі та несправедливі люди мучать або знущаються над іншими людьми; Літавицею може бути тільки добра людська душа, яка згодиться перейняти на себе страждання безневинних людей, що терплять вони на землі. // Казкова жіноча істота, яка начебто зваблювала молодих чоловіків.
Ілюстрації
|
|
|
|
