Відмінності між версіями «Забагнути»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Забагнути.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Забагнути.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Забагнути 11.04.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Забагнути 11.04.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Забагнути 11.04.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} |
Версія за 19:16, 11 квітня 2024
Забагну́ти и заба́гти, -гну, -неш, гл. Пожелать, захотѣть. Антосьо забаг: їхати та й їхати. Св. Л. 174.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗАБАГНУТИ, ну, неш і ЗАБАГТИ, гну, гнеш; мин. ч. забаг, ла, ло; док., перех. і з інфін. Те саме, що забажати. Ще серпень був, як Антосьо забаг: їхати та й їхати до Крутих (Свидн., Люборацькі, 1955, 120); Чому моя душа тебе бажає, Твоя ж на мене й глянуть не забагла? (Фр., XIII, 1954, 242); Що тільки забагне вона, все їй дістане [батько], все добуде (Гончар, Тронка, 1963, 165). ЗАБАГНУТИ — ТЛУМАЧЕННЯ ЗАБАГНУ́ТИ ну́, не́ш, ЗАБА́ГТИ, гну, гнеш; мин. ч. заба́г, ла, ло; док., чого, рідко що, також з інфін. Те саме, що забажа́ти. Приклади: Ще серпень був, як Антосьо забаг: їхати та й їхати до Крутих. (А. Свидницький) Що тільки забагне вона, все їй дістане [батько], все добуде. (О. Гончар) Тривожно думав [Генріх] про імператрицю. Все життя прагнув самотності, а коли вона прийшла, з дурної примхи забагнув мати коло себе цю ніжну істоту. (П. Загребельний) – Чи не забагато забаг ти, хлопче? (І. Нижник)