Відмінності між версіями «Могильний»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
[https://sum.in.ua/s/moghyljnyj Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | [https://sum.in.ua/s/moghyljnyj Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| − | МОГИ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до | + | МОГИ́ЛЬНИЙ, а, е. |
| − | 2. Такий, як у могилі. [Долорес:] Остатній раз я подивлюся ще на сії очі! Бо вже ж вони мені світить не будуть в могильній тьмі того, що буде зватись моїм життям... (Леся Українка); Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник); | + | |
| − | 3. | + | 1. Прикм. до могила 1. Богобоязний Еней, довершивши обряд похоронний, Насип могильний зробив (Микола Зеров, Вибр., 1966, 254); Плита могильна там лягла В тіні двох сосен пристарілих (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 168). |
| + | |||
| + | 2. Такий, як у могилі. [Долорес:] Остатній раз я подивлюся ще на сії очі! Бо вже ж вони мені світить не будуть в могильній тьмі того, що буде зватись моїм життям... (Леся Українка, III, 1952, 372); Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17); | ||
| + | // Цілковитий, повний (про тишу, спокій і т. ін.). Марусяк нахилився за колом і... почув нараз звуки серед могильної тиші ... Це були кроки ... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 286); Восьма камера зустрічає нас могильною мовчанкою (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 88). | ||
| + | |||
| + | 3. розм. Який звучить глухо, невиразно (про голос). — Ходіть сюди, діти! — промовив дід глибоким, ..могильним голосом (Іван Франко, VI, 1951, 177). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 773. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 20:07, 11 квітня 2024
Могильний, -а, -е. Курганный.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МОГИ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до могила 1. Богобоязний Еней, довершивши обряд похоронний, Насип могильний зробив (Микола Зеров, Вибр., 1966, 254); Плита могильна там лягла В тіні двох сосен пристарілих (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 168).
2. Такий, як у могилі. [Долорес:] Остатній раз я подивлюся ще на сії очі! Бо вже ж вони мені світить не будуть в могильній тьмі того, що буде зватись моїм життям... (Леся Українка, III, 1952, 372); Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17); // Цілковитий, повний (про тишу, спокій і т. ін.). Марусяк нахилився за колом і... почув нараз звуки серед могильної тиші ... Це були кроки ... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 286); Восьма камера зустрічає нас могильною мовчанкою (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 88).
3. розм. Який звучить глухо, невиразно (про голос). — Ходіть сюди, діти! — промовив дід глибоким, ..могильним голосом (Іван Франко, VI, 1951, 177).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 773.
Ілюстрації
|
|
|
|
