Відмінності між версіями «Чупринка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Джерела та література)
Рядок 25: Рядок 25:
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
https://uk.wikipedia.org/wiki/Чуб_(зачіска)
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Версія за 22:22, 10 квітня 2024

Чупринка, чупринонька, чуприночка, -ки, ж. Ум. отъ чуприна.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Чу́б, чупри́на — чоловіча зачіска у вигляді довгого пасма волосся на голеній голові.

Поширення Була поширена у євразійських кочовиків, а також народів, що виводили від них своє походження. У середньовіччі її носили тюрки й татари, а в ранньому новому часі — татари, турки, русини, поляки. В Османській імперії чуб був зачіскою яничарів. У Речі Посполитій був атрибутом «сарматської моди» й мав поширення серед шляхти і козаків.

На теренах Східної Європи найдовше зачіска носилася в Україні: до кінця XVIII століття серед січового козацтва (як ознака приналежності до Січі), а до 1-ї половини XIX століття — українських міщан (як символ приналежності до козацького народу). Інші назви — чуприна, оселедець (російська назва від Катерини ІІ), хохол (московська назва шляхетсько-козацької зачіски в XVII—XIX століттях й зневажлива назва українців, що від неї походить).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

https://uk.wikipedia.org/wiki/Чуб_(зачіска)

Зовнішні посилання