Відмінності між версіями «Ціпура»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ціпура10.04.2024 (2).jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ціпура10.04.2024 (2).jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ціпура10.04.2024 (4).jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ціпура10.04.2024.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 22:07, 10 квітня 2024
Ціпура, -ри, ж. 1) Большая палка. Сим. 226. Як між собою заведуться, то я й ціпуру покажу: ось я, кажу, вас помирю! ЗОЮР. І. 66. Добре разів кільки потяг ціпурою. Ном. № 11926. См. Ціпуга. 2) Ув. отъ 1 ціп.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Збільшливе до ціпок. (Матеріал з Вікісловника)
2. ЦІПУРА, и, ч. Збільш. до ціпок. З кущів коло кринички з'явилася величезна, вся в чорному баберя [бабера], з сучкуватим ціпурою в руках (Загреб., Диво, 1968, 438). (Тлумачення із "Словника української мови")
3. Очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки, яку використовують як палицю. (Матеріал з Вікісловника)
Морфосинтаксичні ознаки
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Синоніми
ціпуга ціпок палиця
Ілюстрації
.jpg)
|
.jpg)
|
|
