Відмінності між версіями «Вусань»
(→Джерела та література) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 788. | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 788. | ||
+ | |||
+ | вусань — ВУСА́НЬ (чоловік з вусами); ПРУДИ́ВУС (ПРУДИ́УС) розм. (з довгими пишними вусами); КРУТИ́ВУС розм. (з хвацько закрученими вусами); ВУСА́Ч рідше. Поруч з Славиком сидить її, Мар'янин батько — круглоголовий кремезний вусань (О. Словник синонімів української мови | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 13:31, 10 квітня 2024
ВУСА́НЬ (рідко УСА́НЬ), я́, ч. Чоловік з великими вусами.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ВУСА́НЬ, я́, ч. Чоловік з вусами. Пасько Нестір, довгий, чорнявий вусань, повз двір ідучи, гукнув до старої (Горд., II, 1959, 8); В загоні Руднева справді всі стали вусанями (Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 788.
вусань — ВУСА́НЬ (чоловік з вусами); ПРУДИ́ВУС (ПРУДИ́УС) розм. (з довгими пишними вусами); КРУТИ́ВУС розм. (з хвацько закрученими вусами); ВУСА́Ч рідше. Поруч з Славиком сидить її, Мар'янин батько — круглоголовий кремезний вусань (О. Словник синонімів української мови
Ілюстрації
Медіа
👨 Тато-вусань. Пісенька про вуса. Кумедні дитячі пісні | Янко Гортало
Цікаві факти
В XIX ст. на утримання форми вусів під час сну на ніч застосовували пов'язку, щоб на ранок була збережена зачіска волосяного покрову під носом. Для уникання попадання волосся вусів у юшку використовували спеціальну ложку. Всупереч реконструкції М. М. Герасимова (1939 р.) князь Ярослав Мудрий носив тільки вуса. Опубліковане зображення його особистої печатки, на якому видно обличчя з довгими вусами і короткою борідкою. В українській кухні є страва "козацькі вуса" зі спагеті та свинини.
У скіфів та кельтів була традиція кінці вусів заплітати у косички, що рідко зустрічається серед сучасних носіїв вусів. Яворницький Д. І. в «Історії запорозьких козаків» згадує про моду козаків відрощувати такі довгі кінці вусів.
Часто використовувані в Європі були (й в Україні зокрема) «польський» стиль вусів (охайне виголення лише країв вусів на рівні країв губ відоме сучасним перукарям як «Шеврон»), «австрійський» або «французький» (вертикальне підняття скручуваних кінцівок вусів відоме сучасним перукарям як «Далі»), «українсько-козацький» названий сучасними перукарями як «Підкова» або «Фу Манчу». Серед шляхти Речі Посполитої (до складу цього державного утворення входила і Україна) була мода на «англійський» та «козацький» стиль вусів. У дворянстві Російської імперії (до складу цього державного утворення входила й Україна) була мода на «австрійський», «французький» або «хендлбар» (англійсько-австрійський) стилі.
Також існує риба, яка називається "Вусань" або "Вусач"
Карпатський вусач (вусань - сімейство коропових). Карпатський вусань є рибою зі струнким (витягнутим) тілом циліндричної форми.
Джерела та література
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D1%81%D0%B0 https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B2%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%8C https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%B2%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%8C