Відмінності між версіями «Хлібодар»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хлібороб 09 04 2024 2225.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хлібороб 09 04 2024 2225.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хлібороб 09 04 2024 2227.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хлібороб 09 04 2024 2227.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хлібороб 09 04 2024 2226.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 21:30, 9 квітня 2024
Хлібодар, -ра, м. Кормилецъ. (Шляхта) готова була за свого хлібодара (магната) витягати з піхов гострі шаблі. Мир. ХРВ. 91.
Зміст
Сучасні словники
ХЛІБОДАР, а, ч., уроч. 1. Те саме, що хлібороб. Благословенна праця хлібодара, Його турботи, думи на землі (Нагн., На полі битви, 1974, 24); Коли поринаєш у дивосвіт Стефаникової новели, впадає у вічі отой сливе постійний епітет - «залізні руки» його хлібодарів (Наука і культура.., 1971, 303); Кожен говорив про різне, і, вслухаючись у мову літніх і молодих робітників, хлібодарів, службовців, можна було б дізнатись про те, чим зачитуються люди, що здобуло у них популярність (Рад. Укр., 31.XII 1973, 3).
2. рідко. Те саме, що хлібодавець. Кажуть би то, що то був небагатий шляхтич - з тієї «голопузої шляхти», котра в Польщі, за панування магнатів, кишіла по їх дворах, пила їх меди, вина, оковиту.., а підчас готова була за свого хлібодара витягати з піхов гострі шаблі -- і розливати братерську кров... (Мирний, II, 1954, 89).