Відмінності між версіями «Хамлюга»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
ХАМЛЮ́ГА, и, ч. і ж., заст., розм., лайл. Збільш. до хам і ха́мка. — Я тоді до нього: «Ах ти ж, хамлюга. сукин син! Та чи в тебе хліба немає, чи грошей, щоб купити, що ти з-за такої погані гріха на душу береш?» (Хотк., І, 1966, 84). | ХАМЛЮ́ГА, и, ч. і ж., заст., розм., лайл. Збільш. до хам і ха́мка. — Я тоді до нього: «Ах ти ж, хамлюга. сукин син! Та чи в тебе хліба немає, чи грошей, щоб купити, що ти з-за такої погані гріха на душу береш?» (Хотк., І, 1966, 84). | ||
| + | |||
| + | [https://slovnyk.me/dict/synonyms/%D1%85%D0%B0%D0%BC%D0%BB%D1%8E%D0%B3%D0%B0 '''Словник синонімів української мови'''] | ||
| + | |||
| + | ХАМЛЮГА | ||
| + | I. НАХА́БА (той, хто діє, поводиться зухвало, безцеремонно), ЗУХВА́ЛЕЦЬ, НАХА́БНИК рідко, БЕЗЧЕ́ЛЬНИК діал.; ХАМ зневажл., лайл., ХАМЛО́ підсил., ХАМЛЮ́ГА підсил., ХАМУ́ЛА підсил. (той, хто поводиться безцеремонно, з викликом, грубо). Це був молодий самовпевнений нахаба, який не знав про існування на світі якоїсь там ґречності (П. Загребельний); Збляклий гульвіса уже стояв осторонь. Здавалося, єдине, що володіло недавнім зухвальцем, — страх (В. Большак); Пані Олімпія, хоч в душі клене нахабників, все-таки, рада-не-рада, відчиняє "салон" (І. Франко); Хвилину завагався (Ілакович), як йому поступити: покласти край недопустимій розперезаності маклера, просто повернувшись спиною до хама, чи вдати, ніби нічого незвичайного в його поведінці й не помітив (Ірина Вільде); Старості легше було б схопити з стола важкий кам'яний прес і розтрощити ним голову оцьому хамлюзі, аніж звертатися до нього з добрим словом (Д. Бедзик). — Пор. I. безсоро́мник, I. грубія́н. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 17:21, 9 квітня 2024
Хамлюга, -ги, м. Ув. отъ хамло 2, но употребл. въ болѣе ругательномъ смыслѣ, въ значеніи: Хамъ, халуй, грубый мужикъ. Виїхав раз у поле якийсь багатий хамлюга. Драг. 115.
Зміст
Сучасні словники
ХАМЛЮ́ГА, и, ч. і ж., заст., розм., лайл. Збільш. до хам і ха́мка. — Я тоді до нього: «Ах ти ж, хамлюга. сукин син! Та чи в тебе хліба немає, чи грошей, щоб купити, що ти з-за такої погані гріха на душу береш?» (Хотк., І, 1966, 84).
Словник синонімів української мови
ХАМЛЮГА I. НАХА́БА (той, хто діє, поводиться зухвало, безцеремонно), ЗУХВА́ЛЕЦЬ, НАХА́БНИК рідко, БЕЗЧЕ́ЛЬНИК діал.; ХАМ зневажл., лайл., ХАМЛО́ підсил., ХАМЛЮ́ГА підсил., ХАМУ́ЛА підсил. (той, хто поводиться безцеремонно, з викликом, грубо). Це був молодий самовпевнений нахаба, який не знав про існування на світі якоїсь там ґречності (П. Загребельний); Збляклий гульвіса уже стояв осторонь. Здавалося, єдине, що володіло недавнім зухвальцем, — страх (В. Большак); Пані Олімпія, хоч в душі клене нахабників, все-таки, рада-не-рада, відчиняє "салон" (І. Франко); Хвилину завагався (Ілакович), як йому поступити: покласти край недопустимій розперезаності маклера, просто повернувшись спиною до хама, чи вдати, ніби нічого незвичайного в його поведінці й не помітив (Ірина Вільде); Старості легше було б схопити з стола важкий кам'яний прес і розтрощити ним голову оцьому хамлюзі, аніж звертатися до нього з добрим словом (Д. Бедзик). — Пор. I. безсоро́мник, I. грубія́н.
Ілюстрації
|
|
|
|
