Відмінності між версіями «Ґанчувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ганьба 24 1205.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ганьба 24 1205.jpg|x140px]] | ||
| − | + | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ганьба 24 1214.jpeg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 11:20, 9 квітня 2024
Ґанчувати, -чую, -єш, гл. 1) Браковать, находить недостатки. Котра дівчина вередує з женихами, ґанчує та плаче, то з єї оттак сміються. Уман. у. 2) Имѣть изъянъ, порокъ, недостатокъ. Ґанчує на ногу кобила. Канев. у.
Зміст
Сучасні словники
ВЕЛИКИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ҐАНЧУВАТИ -ую, -уєш, недок. , діал. 1》 Визначати вади. 2》 Мати ґандж, ваду (у 1 знач. ).
Ґанчувати (ганити) - відбивати словами охоту, збавляти ціну
Словник синонімів української мови Вусика
Ґанджувати - ганьбити
Ілюстрації
|
|
