Відмінності між версіями «Діл»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: IMG 2550.jpeg |x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: IMG 2549.jpeg |x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: IMG 2548.jpeg |x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: IMG 2547.jpeg |x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 10:22, 9 квітня 2024
І. Діл, долу, м. 1) Низъ, долина. Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила. Ном. Нет мене, сивий коню, горами, долами. Грин. ІІІ. 677. 2) Полъ земляной. Сим. 2. Як мертва на діл повалилась. Шевч. 72. До-долу. На полъ, на землю, до земли. Зсади хлопця додолу. Додолу верби гне високі. Шевч. 26. Склонив головочку низько додолочку. Чуб. Крикнув Швачка та на осаулу: із коней додолу! ЗОЮР. Долина глибока, калина висока, аж додолу віття гнеться. Мет. Ісус, нахилившись додолу, писав пальцемЄв. І. VIIІ. 6. Ум. Долок, долонько, долочко.
ІІ. Діл, -лу, м. Часть, доля. В діл Матвієві пішла пасіка. Черниг. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення із "Словника української мови"
ДІЛ, долу, ч. 1. Те саме, що долина. Потепліло. На долах цвіла, і пахла, і пишалася весна (Фр., І, 1955, 101); Він бачив діл, розкинутий навкруг, Кипучі пущі, тьмяноводий Буг (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 449).
2. Те саме, що низ 1; протилежне верх. Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила (Номис, 1864, № 1462); Запалили сосну від верха до долу (Чуб., V, 1874, 394); Дівчата обстругували стіни, - які з долу, які з кобилиць угорі (Головко, II, 1957, 98). До самого долу - до землі. По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю до самого долу (Шевч., І, 1951, 48); Княгиня бачить їхні довгобороді обличчя, гострі очі, чіпкі, ніби до самого долу опущені, руки (Скл., Святослав, 1959, 35).
3. Те саме, що долівка. - А хіба ж ти не міряла сіней мотузком, як мазала діл та стіни? (Н.-Лев., II, 1956, 328); На запорошеному глиняному долу лежали якісь старі речі (Трубл., II, 1955, 253).
4. заст. Яма для мерця; могила. Он там, в долинці, під білими березами, копають уже діл глибокий, довічну хатину чумакові (Коцюб., І, 1955, 182).
Ілюстрації
|
|
|
|
