Відмінності між версіями «Легкодух»
| Рядок 33: | Рядок 33: | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | ||
[[Категорія:Слова 2023 року]] | [[Категорія:Слова 2023 року]] | ||
Версія за 12:35, 8 квітня 2024
Легкоду́х, -ха, м. 1) Изнѣженный, слабый человѣкъ. 2) Малодушный человѣкъ. Тілько легкодухам здається, що наша сила ніщо, супротив тієї сили, що рине на нас. К. ХП. 127. «Гей, хто зо мною вийде битись, покоштувати стусанів?»... Дарес довгенько дожидався, мовчали всі, ніхто не йшов, з ним всякий битися боявся, собою страху всім задав. « Так ви, бачу, всі легкодухи, передо мною так як мухи і пудохвети наголо!». Котл. Ен. II. 8. Легкодухів між ними не буває: ні слово нас, ні діло не злякає. К. ЦН. 159.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ЛЕГКОДУХ а, чол. 1. Позбавлена сили волі, нерішуча, безсила людина; // Легковажна, несерйозна людина. Іван почув правдиву ненависть до тої сороки [панночки], що, здавалося, не мала ніякісінького розуміння про божий світ і про клопоти життя.. — Хотів я допомогти їм, — думав собі Іван. — Але коли се такі легкодухи, то нехай самі собі радять, як зуміють (Іван Франко, III, 1950, 154).
2. Боязка людина. — Так ви, бачу, всі легкодухи, Передо мною так, як мухи (Іван Котляревський, I, 1952, 93); Але щоб потурати отаким легкодухам та боягузам, за це вже хай вибачають! (Андрій Головко, III, 1957, 324).
Словник синонімів української мови
1. БОЯГУЗ (боязка людина), СТРАХОПОЛОХ підсил. розм., СТРАХОПУД підсил. розм., БАБА зневажл., СТРАШКО розм. рідше; ЛЕГКОДУХ розм. (той, хто пасує перед труднощами, небезпекою). — Що-о? Сподіваюсь, боягузів і панікерів серед вас нема? (А. Крижанівський); Знаєте... Можна й посади позбутися. У нас такі страхополохи (В. Дрозд); Що міг після цього подумати про Рудя Штукаренко? В кращому випадку — вважати його страхопудом чи перестрахувальником (С. Голованівський);
2. ЛЕГКОВАЖНИЙ ім. (несерйозний чоловік), ЛЕГКОДУХ, ВІТРОГІН (ВІТРОГОН) зневажл., ЖЕВЖИК зневажл., ВЕРТИХВІСТ зневажл., ШЕЛИХВІСТ зневажл., МАРТОПЛЯС зневажл., СВИСТУН зневажл., ШАЛАПУТ зневажл., ШАЛАПУТНИК зневажл., ЦВИНДРИК діал., ШАЛИВІР діал., ВЕРТИПОРОХ діал. зневажл. Тут уже не було хвилювання легковажних. Хвилювались характери важкі, міцні (О. Довженко); — А тих молодих легкодухів я... не люблю: в їх в голові тільки бали, панни, танці та усяка нісенітниця, — сказала Марта Кирилівна (І. Нечуй-Левицький); То, що вони (брати) .. силували її за якогось там свого вітрогона — се пуста байка (І. Франко); Щебетали дівчата, оточені якимись жевжиками в маленьких сплющених кепочках (О. Гончар); Той вертихвіст до всього призведе (В. Кучер); — Син у мене, слава Богу, добру голову має на плечах. Не шелихвіст і не п'яниця (А. Шиян); Колись Юпітер ненароком з Олімпа глянув і на нас; І кинув в Карфагену оком, Аж там троянський мартопляс... (І. Котляревський);
3. ЛЕГКОДУХ (людина з слабкою волею), СЛАБОДУХ, СЛАБОДУХИЙ, ГАНЧІРКА зневажл., КВАЧ зневажл., СЛАБАК зневажл., СЛИМАК зневажл., СЛИЗНЯК зневажл., СЛИНЬКО зневажл. Щоб потурати отаким легкодухам та боягузам, за це вже хай вибачають! (А. Головко); (Дудар:) Ти ж не слабодух. Тримайся! (І. Микитенко); Слабодухий завжди шукає для виправдання якісь сторонні сили (Є. Куртяк); Сила кудись нестримно збувала. .."Ганчірка! Боягуз!" — ще кричало щось, билося всередині (Н. Тихий); — Не буде з його нічого, — каже Назар. — Я одразу побачив, що він справжній квач, — ще тоді, як він Устину обідом нагодував (Марко Вовчок);
Словник антонімів онлайн
Антоніми до слова ЛЕГКОДУХ:
