Відмінності між версіями «Валувати»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | Словник української мови в 11 томах | ||
| + | |||
| + | ВАЛУВА́ТИ, у́є, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. неперех. Невгамовно гавкати. За стінами вітряка, в селі, валували собаки (Коцюб., І, 1955, 353); Чабанські пси не валували — вони знали крок Данила (Скл., Карпати, II, 1954, 288). | ||
| + | |||
| + | 2. неперех. Рухатися суцільною масою. Під казанами горів вогонь, і густий дим клубами валував вгору (Н.-Лев., II, 1956, 221); З дверей хлівів, стаєнь валує пара: там у стайнях, хлівах стоїть худоба, тремтить з холоду (Кир., Вибр., 1960, 300); // Рухатися натовпом або іти нескінченними юрбами, групами. Як плав пливе люд по шляху. І ген-ген по всіх дорогах в усі боки валують густими валками, як мурашня (Головко, II, 1957, 256). | ||
| + | |||
| + | 3. перех. Про баранів: покривати (вівцю). Барани валують вівці, від чого ті стають кітні (Сл. Гр.); Пасучи вівці, бачила, часто, як.. баран валує вівці (Коцюб., II. 1955, 315). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 16:51, 7 квітня 2024
Валувати, -лую, -єш, гл. 1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Черк. у. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки? КС. 1883. XII. 700. 2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні. Шух. І. 210.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови в 11 томах
ВАЛУВА́ТИ, у́є, недок.
1. неперех. Невгамовно гавкати. За стінами вітряка, в селі, валували собаки (Коцюб., І, 1955, 353); Чабанські пси не валували — вони знали крок Данила (Скл., Карпати, II, 1954, 288).
2. неперех. Рухатися суцільною масою. Під казанами горів вогонь, і густий дим клубами валував вгору (Н.-Лев., II, 1956, 221); З дверей хлівів, стаєнь валує пара: там у стайнях, хлівах стоїть худоба, тремтить з холоду (Кир., Вибр., 1960, 300); // Рухатися натовпом або іти нескінченними юрбами, групами. Як плав пливе люд по шляху. І ген-ген по всіх дорогах в усі боки валують густими валками, як мурашня (Головко, II, 1957, 256).
3. перех. Про баранів: покривати (вівцю). Барани валують вівці, від чого ті стають кітні (Сл. Гр.); Пасучи вівці, бачила, часто, як.. баран валує вівці (Коцюб., II. 1955, 315).
Ілюстрації
|
|
|
|
