Відмінності між версіями «Кланцати»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
Клацати зубами: а) голодувати; б) дуже мерзнути. - Зубами здорово клацаєш? - Що ти!.. Буває навіть жарко (Гончар, III, 1959, 231); Клацати на рахівниці: а) займатися підрахунками на рахівниці. Вдень клацав [Вольдемар] на рахівниці в банку, а ввечері тинявся.. по вулицях (Хижняк, Невгамовна, 1961, 82); б) (ірон.) працювати рахівником. [Цар:] Головою був [Каган], на машинах їздив, а тепер на рахівниці клацає (Зар., Антеї, 1961, 9). | Клацати зубами: а) голодувати; б) дуже мерзнути. - Зубами здорово клацаєш? - Що ти!.. Буває навіть жарко (Гончар, III, 1959, 231); Клацати на рахівниці: а) займатися підрахунками на рахівниці. Вдень клацав [Вольдемар] на рахівниці в банку, а ввечері тинявся.. по вулицях (Хижняк, Невгамовна, 1961, 82); б) (ірон.) працювати рахівником. [Цар:] Головою був [Каган], на машинах їздив, а тепер на рахівниці клацає (Зар., Антеї, 1961, 9). | ||
+ | |||
+ | '''КЛА́ЦАТИ''', аю, аєш, недок., чим і без дод. | ||
+ | |||
+ | Утворювати короткий своєрідний звук короткочасним зіткненням рівних поверхонь твердих предметів, дією якого-небудь механізму і т. ін. | ||
+ | |||
+ | В повітрі пахне перепаленим порохом, недалеко за дротом клацає затвор (М. Стельмах); | ||
+ | |||
+ | Клацає замок, залізна важка хвіртка відчиняється (О. Донченко); | ||
+ | |||
+ | Звір не роззявляв пащі, не клацав гострими зубами (П. Автомонов); | ||
+ | |||
+ | Одні за одними клацали за моєю спиною четверо залізних дверей (Ю. Покальчук). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 15:14, 7 квітня 2024
Кланцати, -цаю, -єш, гл. = Клацати. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КЛАЦАТИ, аю, аєш, недок., чим і без додатка. Утворювати короткий своєрідний звук раптовим зіткненням рівних поверхонь твердих предметів, дією якого-небудь механізму тощо. В повітрі пахне перепаленим порохом, недалеко за дротом клацає затвор (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 583); Клацає замок, залізна важка хвіртка відчиняється (Донч., III, 1956, 25); Звір не роззявляв пащі, не клацав гострими зубами (Автом., Так народж. зорі, 1960, 224).
Клацати зубами: а) голодувати; б) дуже мерзнути. - Зубами здорово клацаєш? - Що ти!.. Буває навіть жарко (Гончар, III, 1959, 231); Клацати на рахівниці: а) займатися підрахунками на рахівниці. Вдень клацав [Вольдемар] на рахівниці в банку, а ввечері тинявся.. по вулицях (Хижняк, Невгамовна, 1961, 82); б) (ірон.) працювати рахівником. [Цар:] Головою був [Каган], на машинах їздив, а тепер на рахівниці клацає (Зар., Антеї, 1961, 9).
КЛА́ЦАТИ, аю, аєш, недок., чим і без дод.
Утворювати короткий своєрідний звук короткочасним зіткненням рівних поверхонь твердих предметів, дією якого-небудь механізму і т. ін.
В повітрі пахне перепаленим порохом, недалеко за дротом клацає затвор (М. Стельмах);
Клацає замок, залізна важка хвіртка відчиняється (О. Донченко);
Звір не роззявляв пащі, не клацав гострими зубами (П. Автомонов);
Одні за одними клацали за моєю спиною четверо залізних дверей (Ю. Покальчук).