Відмінності між версіями «Срібнити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
O.bylan (обговорення • внесок) |
O.bylan (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
Покривати поверхню металу, скла, деревини та ін. тонким шаром металічного срібла. | Покривати поверхню металу, скла, деревини та ін. тонким шаром металічного срібла. | ||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]][[Категорія:Слова 2024 року]] | |
Версія за 09:00, 3 квітня 2024
Срібни́ти, -бню́, -ниш, гл. Серебрить. срібнити 1. Словник української мови у 20 томах (1970-1980):
СРІ́БНИТИ, ню, ниш, недок., перех.
Вкривати, покривати сріблом. Приклад: Срібнити дзвінким голосом ранню тишу. (Микола Бажан, Роки, 1940, 24). Надавати чомусь блиску, подібного до блиску срібла.
Покривати поверхню металу, скла, деревини та ін. тонким шаром металічного срібла.
