Відмінності між версіями «Ущербитися»
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Nadshcherblyaty1310324.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Nadshcherblyaty1310324.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Nadshcherblyaty2310324.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Nadshcherblyaty2310324.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Nadshcherblyaty3310324.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 20:41, 31 березня 2024
Ущербитися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Надщербиться. 2) Понесть потерю, убытокъ. Нехай в тії криниченьки водиця вщербиться. Мил. 77.
Зміст
Сучасні словники
НАДЩЕ́РБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДЩЕРБИ́ТИ, щерблю́, щерби́ш; мн. надщербля́ть; док. 1. що. Робити щербини, зазублини, вибоїни на чому-небудь; вищерблювати, зазублювати. – От і вчора напав якийсь поганець-кріт на наше житло... Надщербив нам стіну, пошкодив башню [башту], але таки ми доконали його... (П. Козланюк). 2. що, чого, перен. Псувати, пошкоджувати, нівечити що-небудь. Життєві незгоди, які впали на нього [Хмарочоса], не надщербили його віри. (Б. Харчук); // Знявши частину від чого-небудь, зменшувати. Василь Григорович мусив трохи надщербити свого місячного бюджета, купивши “Украинский язык” Синявського і читанку “Шляхом життя” (Б. Антоненко-Давидович); Ганьблю того, Хто серце їй [людині] розбив, У слово вкутавшись облесне, Хто душу добру надщербив (С. Воскрекасенко).
Ілюстрації
|
|
x140px | 
|
