Відмінності між версіями «Ратувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Ратува́ти, -ту́ю, -єш, '''''гл. ''и пр. = '''Рятувати и пр. '''''Хто в Бога вірує ратуйте! ''Ном. [[Ка...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Ратува́ти, -ту́ю, -єш, '''''гл. ''и пр. = '''Рятувати и пр. '''''Хто в Бога вірує ратуйте! ''Ном.  
 
'''Ратува́ти, -ту́ю, -єш, '''''гл. ''и пр. = '''Рятувати и пр. '''''Хто в Бога вірує ратуйте! ''Ном.  
 
[[Категорія:Ра]]
 
[[Категорія:Ра]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
РАТУВАТИ, тую, єш; РЯТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.
 +
 +
1. Усувати загрозу смерті, знищення і т. ін. для кого-, чого-небудь; захищати когось, щось від чогось, небезпечного для життя, існування. Маріора раз у раз зривалась з постелі, щоб бігти на виноградник - рятувати кущі (Коцюб., І, 1955, 228); Замислився Козаков. Може, вперше оце його власна роль на війні постала перед ним у новому світлі. Гарно рятувати людей! Краще, ніж убивати! (Гончар, III, 1959, 110); // Визволяти кого-, що-небудь із біди, з неволі і т. ін. [Лицар:] Кажи мені по-людськи, що тобі від мене треба. Нащо рятувала мене з темниці? (Л. Укр., II, 1951, 196); І радісно, приємно відчувати, що й ти її, цю землю, рятував, коли тебе на бій Вітчизна-мати покликала у полум'я заграв (Гонч., Вибр., 1959, 249); Азат заспівав старовинну тягучу пісню про жигіта [джигіта] і його коня, який рятує хазяїна від погоні (Тулуб, В степу.., 1964, 202); // Оберігати, укривати кого-небудь від чогось шкідливого, небажаного, небезпечного і т. ін. Вишка не рятує від задухи. Млосним чадом повисла спека. Горло пересихає (Донч., II, 1956, 135); Герметична кабіна з нагнітаючим вентилятором рятує водія від оглушливого брязкоту гусениць, від чаду й літньої спеки (Хлібороб Укр., 7, 1969, 19); // наказ, сп. рятуйте. Уживається як волання, заклик негайно прийти на допомогу, захистити в біді, від небезпеки і т. ін. - Матінко! рятуйте,- верещав пронизуватий жіночий голос, покриваючи шум боротьби (Коцюб., І, 1955, 351).
 +
 +
2. Рятувати [грішну (свою) душу - у християнській релігії - позбавляти себе або когось від гріхів; звільняти себе або когось від вічних мук у загробному житті. Над тою щасливою країною простяг свою потужну руку справедливий і мудрий султан.. Туди, серед одновірних і співплеменних, визволятись від гріхів, рятувати свою душу!.. (Коцюб., І, 1955, 293); [Єпископ:] Не всі слова однакові, мій брате, слова господні більш рятують душу, ніж людські всі діла (Л. Укр., II, 1951, 232); Рятувати життя кому - уникаючи смертельної небезпеки, зберігати власне життя або відвертати від кого-небудь смертельну небезпеку; Рятувати свою (власну) шкуру.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ратувати.jpg|x200px]]
 +
|}
 +
 +
==Див.також ==
 +
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%80%D1%8F%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
 +
 +
==Джерела та література==
 +
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
 +
Том 2, ст. 465.

Версія за 15:58, 31 березня 2024

Ратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. и пр. = Рятувати и пр. Хто в Бога вірує ратуйте! Ном.

Сучасні словники

РАТУВАТИ, тую, єш; РЯТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.

1. Усувати загрозу смерті, знищення і т. ін. для кого-, чого-небудь; захищати когось, щось від чогось, небезпечного для життя, існування. Маріора раз у раз зривалась з постелі, щоб бігти на виноградник - рятувати кущі (Коцюб., І, 1955, 228); Замислився Козаков. Може, вперше оце його власна роль на війні постала перед ним у новому світлі. Гарно рятувати людей! Краще, ніж убивати! (Гончар, III, 1959, 110); // Визволяти кого-, що-небудь із біди, з неволі і т. ін. [Лицар:] Кажи мені по-людськи, що тобі від мене треба. Нащо рятувала мене з темниці? (Л. Укр., II, 1951, 196); І радісно, приємно відчувати, що й ти її, цю землю, рятував, коли тебе на бій Вітчизна-мати покликала у полум'я заграв (Гонч., Вибр., 1959, 249); Азат заспівав старовинну тягучу пісню про жигіта [джигіта] і його коня, який рятує хазяїна від погоні (Тулуб, В степу.., 1964, 202); // Оберігати, укривати кого-небудь від чогось шкідливого, небажаного, небезпечного і т. ін. Вишка не рятує від задухи. Млосним чадом повисла спека. Горло пересихає (Донч., II, 1956, 135); Герметична кабіна з нагнітаючим вентилятором рятує водія від оглушливого брязкоту гусениць, від чаду й літньої спеки (Хлібороб Укр., 7, 1969, 19); // наказ, сп. рятуйте. Уживається як волання, заклик негайно прийти на допомогу, захистити в біді, від небезпеки і т. ін. - Матінко! рятуйте,- верещав пронизуватий жіночий голос, покриваючи шум боротьби (Коцюб., І, 1955, 351).

2. Рятувати [грішну (свою) душу - у християнській релігії - позбавляти себе або когось від гріхів; звільняти себе або когось від вічних мук у загробному житті. Над тою щасливою країною простяг свою потужну руку справедливий і мудрий султан.. Туди, серед одновірних і співплеменних, визволятись від гріхів, рятувати свою душу!.. (Коцюб., І, 1955, 293); [Єпископ:] Не всі слова однакові, мій брате, слова господні більш рятують душу, ніж людські всі діла (Л. Укр., II, 1951, 232); Рятувати життя кому - уникаючи смертельної небезпеки, зберігати власне життя або відвертати від кого-небудь смертельну небезпеку; Рятувати свою (власну) шкуру.

Ілюстрації

Ратувати.jpg

Див.також

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%80%D1%8F%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 465.