Відмінності між версіями «Каландєк»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 23: Рядок 23:
 
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=полукіпок Сучасний словник]
 
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=полукіпок Сучасний словник]
 
==Цікаві факти або додаткова інформація==
 
==Цікаві факти або додаткова інформація==
 +
 +
• Перший зжатий сніп, який в українців називався «воєводою» або «зажином», урочисто приносили додому і встановлювали на покуті, де він знаходився до кінця жнив.
 +
 +
• З останніх колосків пшениці, жита або ячменю в’язали також красивий сніп і вінок, останній прикрашали польовими квітами, стрічками і одягали на голову найкращій жниці.
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]

Версія за 17:23, 30 березня 2024

Каландєк, -ка, м. = Полукіпок. Вх. Зн. 23.

==Сучасні словники==

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. 30 снопів скошеного або зжатого хліба, складених колоссям усередину й прикритих одним снопом зверху. «Привиділась Хариті вижата нива, а на ній стоять полукіпки і блищать проти сонця, як золоті»(Коцюб., І, 1955, 15); «Вдалині рясніли.. Полукіпки важучої пшениці» (Рильський, III, 1961, 105); «Колись.. жнива тривали ціле літо. Зжатий чи скошений хліб здебільшого в'язали в снопи, складали у п'ятки (5 снопів), полукіпки (30 снопів) та копи (60 снопів)» (Нар. тв. та етн., 1, 1966, 40); * Образно. «Чоловік.. скидає шапку, і огнистий полукіпок вогкого волосся сиплеться йому на очі й потилицю» (Стельмах, І, 1962, 453). 2. Четвертак (25 копійок)

Ілюстрації

Полукіпок1.jpeg Полукіпок2.jpeg Полукіпок3.jpeg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Сучасний словник

Цікаві факти або додаткова інформація

• Перший зжатий сніп, який в українців називався «воєводою» або «зажином», урочисто приносили додому і встановлювали на покуті, де він знаходився до кінця жнив.

• З останніх колосків пшениці, жита або ячменю в’язали також красивий сніп і вінок, останній прикрашали польовими квітами, стрічками і одягали на голову найкращій жниці.