Відмінності між версіями «Канючити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Каню́чити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Клянчить. ''Ото канючит''ь. Ном. № 2769. Категорія:Ка) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Каню́чити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Клянчить. ''Ото канючит''ь. Ном. № 2769. | '''Каню́чити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Клянчить. ''Ото канючит''ь. Ном. № 2769. | ||
[[Категорія:Ка]] | [[Категорія:Ка]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | КАНЮЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., зневажл. Настирливо й жалібно (часто до набридливості) просити що-небудь у когось; випрошувати, циганити. Канючать [діти] хліба шмат під вікнами з торбами... (Г.-Арт., Байки.., 1958, 128); Гордощами його був величезний мамутів [мамонтів] ріг, що днів зо три канючив він його для музею в одного селянина (Вас., Вибр., 1954, 282); - Не полюбляю я вашого брата, святенників, бо вони або милостиню канючать, або кишки з людей мотають казаннями (Тулуб, Людолови, II, 1957, 78). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%8E%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8 Тлумачний словник української мови] | ||
| + | ==Цікаві факти або додаткова інформація== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
Версія за 13:43, 29 березня 2024
Каню́чити, -чу, -чиш, гл. Клянчить. Ото канючить. Ном. № 2769.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КАНЮЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., зневажл. Настирливо й жалібно (часто до набридливості) просити що-небудь у когось; випрошувати, циганити. Канючать [діти] хліба шмат під вікнами з торбами... (Г.-Арт., Байки.., 1958, 128); Гордощами його був величезний мамутів [мамонтів] ріг, що днів зо три канючив він його для музею в одного селянина (Вас., Вибр., 1954, 282); - Не полюбляю я вашого брата, святенників, бо вони або милостиню канючать, або кишки з людей мотають казаннями (Тулуб, Людолови, II, 1957, 78).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Тлумачний словник української мови
