Відмінності між версіями «Охрещати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Охреща́ти, -ща́ю, -єш, '''сов. в. '''охрести́ти, -щу́, -стиш, '''''гл. ''Крестить, окрестить. ''Що Ів...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Охреща́ти, -ща́ю, -єш, '''сов. в. '''охрести́ти, -щу́, -стиш, '''''гл. ''Крестить, окрестить. ''Що Іван Хреститель воду охрещав. ''Грин. III. 5. ''Та ввечері охрестили і Марком назвали. ''Шевч.
+
 
−
[[Категорія:Ох]]
+
==Сучасні словники==
 +
===Українські словники===
 +
====[ https://sum.in.ua/s/okhrestyty Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]====
 +
'''Охреща́ти, -ща́ю, -єш, '''сов. в. '''охрести́ти, -щу́, -стиш, '''''гл. ''Крестить, окрестить. ''Що Іван Хреститель воду охрещав. ''Грин. III. 5. ''Та ввечері охрестили і Марком назвали. ''Шевч.  
 +
 
 +
ОХРЕСТИТИ, охрещу, охрестиш, док., перех.
 +
 
 +
1. Справити обряд хрещення над ким-небудь. — Треба би сими днями охрестити внука, — заговорила теща (Осип Маковей, Вибр., 1954, 280); Вихід із становища було швидко знайдено: треба знову охрестити дитину (Олесь Донченко, III, 1956, 20);  * Образно. [Автоматник:] в там [на Дністрі].. таке собі село Ферпатія. Там мене вперше охрестила куля (Олександр Левада, Драми.., 1967, 94).
 +
 
 +
2. Дати ім'я, назвати під час обряду хрещення. Коли вродилась дитина, Настя змила її гіркими слізьми. Охрестили дитину Івасиком (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 75);
 +
//  ким, чим, перен., розм. Дати кому-, чому-небудь якесь найменування, назву, прізвисько. Вона, та тиха Перча [річка], ім'ям своїм щедро охрещувала не одно покоління байгородчан (Натан Рибак, Час, 1960, 83); [Храпко:] Чого ж він крутивертень? [Передерій:] Так його усі добрі люди охрестили (Панас Мирний, V, 1955, 123); Сагайда жартома охрестив його «капельмейстером зведеного оркестру» (Олесь Гончар, III, 1959, 389).
 +
 
 +
3. Зробити рукою знак хреста над ким-, чим-небудь для благословення або заклинання; перехрестити. Він стояв і зляканими очима дивився на діда,.. на його смутний погляд, на хрест, котрим охрестив себе дід (Панас Мирний, I, 1954, 280); Верига охрестив їх пучкою, мов зерно саджав у рахманну ріллю (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 121).
 +
 
 +
==Значення==
 +
# охрестити
 +
# благословити,
 +
# закленати,
 +
# назвати.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top" +
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Photo 5199817838007803947 x.jpg |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:‎ Photo 5199817838007803948 x.jpg |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:‎ Photo 5199817838007803952 x.jpg |x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
 
 +
== Див. також ==
 +
=== Cпоріднені слова зі словника Грінченка ===
 +
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8
 +
[[Категорія:ФУФКМ2024]]
 +
[[Категорія:Слова 2024 року]] [[Категорія:Ох]]

Версія за 22:29, 28 березня 2024

Сучасні словники

Українські словники

[ https://sum.in.ua/s/okhrestyty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]

Охреща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. охрести́ти, -щу́, -стиш, гл. Крестить, окрестить. Що Іван Хреститель воду охрещав. Грин. III. 5. Та ввечері охрестили і Марком назвали. Шевч.

ОХРЕСТИТИ, охрещу, охрестиш, док., перех.

1. Справити обряд хрещення над ким-небудь. — Треба би сими днями охрестити внука, — заговорила теща (Осип Маковей, Вибр., 1954, 280); Вихід із становища було швидко знайдено: треба знову охрестити дитину (Олесь Донченко, III, 1956, 20);  * Образно. [Автоматник:] в там [на Дністрі].. таке собі село Ферпатія. Там мене вперше охрестила куля (Олександр Левада, Драми.., 1967, 94).

2. Дати ім'я, назвати під час обряду хрещення. Коли вродилась дитина, Настя змила її гіркими слізьми. Охрестили дитину Івасиком (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 75); //  ким, чим, перен., розм. Дати кому-, чому-небудь якесь найменування, назву, прізвисько. Вона, та тиха Перча [річка], ім'ям своїм щедро охрещувала не одно покоління байгородчан (Натан Рибак, Час, 1960, 83); [Храпко:] Чого ж він крутивертень? [Передерій:] Так його усі добрі люди охрестили (Панас Мирний, V, 1955, 123); Сагайда жартома охрестив його «капельмейстером зведеного оркестру» (Олесь Гончар, III, 1959, 389).

3. Зробити рукою знак хреста над ким-, чим-небудь для благословення або заклинання; перехрестити. Він стояв і зляканими очима дивився на діда,.. на його смутний погляд, на хрест, котрим охрестив себе дід (Панас Мирний, I, 1954, 280); Верига охрестив їх пучкою, мов зерно саджав у рахманну ріллю (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 121).

Значення

  1. охрестити
  2. благословити,
  3. закленати,
  4. назвати.

Ілюстрації

Photo 5199817838007803947 x.jpg Photo 5199817838007803948 x.jpg Photo 5199817838007803952 x.jpg


Див. також

Cпоріднені слова зі словника Грінченка

https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Охрещати&oldid=378905