Відмінності між версіями «Родовитість»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мазепа.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мазепа.jpg|x140px]] | ||
| + | Родовитість гетьмана Івана Мазепи засвідчена гербом | ||
|} | |} | ||
Версія за 16:54, 28 березня 2024
Родовитість, -тости, ж. 1) Знатное происхожденіе, родовитость. 2) Наслѣдственность. 3) Плодородіе.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках РОДОВИ́ТІСТЬ, тості, жін. Абстр. ім. до родовитий. Мажордом широко розчинив двері до їдальні. За суворим порядком, дотримуючись родовитості, можності й чинів, гості посунули до столу (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 101).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 597.
Синонім: вельможність
ВЕЛЬМО́ЖНІСТЬ, ності, ж., заст. 1. Абстр. ім. до вельмо́жний; родовитість, знатність. — А третьому, щирому й молодому хлоп’яті: — Що, — каже [пані], — те світове — і вельможність, і багатство? (Вовчок, І, 1955, 258); [Принцеса:] Годі, люди, і шана, й посміх не до речі справді принцесі-босоніжці. Вся вельможність лишилась там (показує в діл) (Л. Укр., II, 1951, 212).
2. у сполуч. із сл. ваша, їх. Форма звертання, титулування старшини, панства, чиновників. — Якби оцей мужик та не робив діла за вас, панів, то довелося б вашій вельможності з голоду пальчики кусати! (Мирний, IV, 1955, 336); — Де староста? — гаркнув на писаря хорунжий. — Ваша вельможність, ви ж його самі послали скликати людей (Багмут, Опов., 1959, 21).
3. Знатний сановник. За що ж, панотче, вас вельможністю зробили І на ходулі підняли? (Щог., Поезії, 1958, 480).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 324.
Ілюстрації
Родовитість гетьмана Івана Мазепи засвідчена гербом |
