|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | Назва конференціі СУЧАСНІ ВИКЛИКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ: ГЛОБАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ
| + | |
| − | Дата конференціі: 1 грудня 2023 р
| + | [[Файл:Photoicon.png|250px|thumb|Фото]] |
| | | | |
| − | Доклад на тему:
| + | <br> |
| − | КРЕАТИВНІ ІНДУСТРІЇ ЯК ВИДИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: СУТНІСТЬ ТА РОЗВИТОК В УКРАЇНІ
| + | ==Персональні дані== |
| | + | ===Прізвище, ім’я, по батькові=== |
| | + | ===Рік вступу=== |
| | + | ===Спеціальність=== |
| | + | ===Тема наукового дослідження=== |
| | + | ===Науковий керівник (ПІП, науковий ступінь, вчене звання)=== |
| | + | ==Наукова-дослідницька діяльність== |
| | | | |
| − | ТЕЗИ
| + | ===Статті у наукових виданнях=== |
| − | | + | ===Статті у фахових наукових виданнях, що затвердженні МОН=== |
| − | Дикой Р.О.,
| + | ===Статті у закордонних виданнях=== |
| − | здобувач ступеня доктора філософії,
| + | === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus, WOS=== |
| − | Шлапак А. В.,
| + | === Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних ( окрім Scopus, WOS)=== |
| − | д.е.н., доцент, завідувач кафедри міжнародної економіки,
| + | ===Участь у конференціях, у т.ч. закордонних=== |
| − | Київський університет імені Бориса Грінченка
| + | === Участь у державних науково-дослідних проектах=== |
| − | м. Київ, Україна
| + | ===Рамкові міжнародні науково-дослідні проекти=== |
| − | | + | === Грантові заявки=== |
| − | КРЕАТИВНІ ІНДУСТРІЇ ЯК ВИДИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: СУТНІСТЬ ТА РОЗВИТОК В УКРАЇНІ
| + | === Міжнародне стажування=== |
| − | | + | === Академічна мобільність=== |
| − | (СЛАЙД 1) Початок XXI століття ознаменувався поширенням нових галузей економіки, розвиток яких базується на сучасних технологіях, пов’язаних з інноваційним мисленням та творчістю. Ці галузі отримали назву «креативні індустрії» (КІ), а їх виникнення та становлення сприяло формуванню сектора креативної економіки, основоположником якої прийнято вважати британського письменника Джона Хокінса. За оцінками ООН, річний дохід креативних індустрій у світі складає 2,25 трлн. дол. США, а чисельність зайнятих у цих галузях перевищує 50 млн. осіб [1]. Україна має значні можливості для розвитку креативних індустрій, водночас у цій сфері залишається нИзка невирішених проблем, про що свідчать численні публікації вітчизняних дослідників.
| + | [[Категорія:Портфоліо аспірантів/051 ЕкономікаШифр спеціальності]] |
| − | | + | [[Категорія:Портфоліо аспірантів/2023Рік вступу в аспірантуру]] |
| − | (СЛАЙД 2) Е декілька визначень КІ За визначенням ЮНКТАД, (це ключовий орган Генеральної Асамблеї ООН з питань в області торгівлі і розвитку.) креативні індустрії – це «цикли створення, виробництва та розподілу товарів і послуг, заснованих на творчості та інтелектуальному капіталі, як основних ресурсах» [2].
| + | |
| − | У Кембриджському словнику креативні індустрії трактуються як «такі, що базуються на роботі, у якій важливі оригінальні ідеї, як-от культурна та мистецька праця чи робота в ЗМІ, розроблення комп’ютерного програмного забезпечення тощо» [3].
| + | |
| − | У Законі України «Про культуру» креативні індустрії визначаються як «види економічної діяльності, метою яких є створення доданої вартості і робочих місць через культурне (мистецьке) та/або креативне вираження» [4].
| + | |
| − | На думку С. А. Давимуки та Л. І. Федулової, «до креативних індустрій належить діяльність у сфері візуальних і виконавських мистецтв; ремесел і дизайну; кіно, телебачення і медіа; це - галузь економіки, що об’єднує підприємства і підприємців, продукція яких несе в собі потенціал створення додаткової вартості і робочих місць шляхом виробництва і експлуатації інтелектуальної власності» [5, с. 78].
| + | |
| − | В. Галасюк та І. Гужва трактують креативні індустрії як «види економічної діяльності, мета яких полягає у створенні доданої вартості та робочих місць через культурне (мистецьке) та/або креативне вираження, а їх продукти та послуги є результатом індивідуальної творчості» [6].
| + | |
| − | Мені подобається Досить широке та змістовне визначення креативних індустрій яке наведене у публікації Х. В. Плецан, яка аналізує це поняття з позиції культурологічного підходу.
| + | |
| − | Авторка інтерпретує креативні індустрії як «діяльність, що передбачає культурне вираження у вигляді різноманітних форм через креативність, майстерність і талант, що забезпечує креативний потенціал для формування культурного різноманіття, за синергетичного поєднання культури, традицій, цінностей, культури й особистості, культури та суспільства, інноваційних ідей та інформаційних технологій, крізь призму людиноцентризму» [7, с. 222].
| + | |
| − | | + | |
| − | (СЛАЙД 3) Аналізуючи класифікації креативних індустрій, є класифікація ЮНКТАД, яка включає 4 базові групи:
| + | |
| − | – культурна спадщина: традиційна культура (ремесла, фестивалі тощо); культурні пам’ятки (музеї, бібліотеки, місця розкопок тощо);
| + | |
| − | – образотворче мистецтво (скульптура, фотографія тощо);
| + | |
| − | – медіа: публікації та видавництво; аудіовізуальні твори (фільми, телебачення, радіомовлення); нові медіа (цифровий контент, відеоігри тощо);
| + | |
| − | – функціональний креатив: дизайн і креативні послуги (наприклад, реклама) [8, с. 50].
| + | |
| − | | + | |
| − | (СЛАЙД 4) В Україні до переліку креативних індустрій включено види економічної діяльності за такими кодами Національного класифікатора України (табл. 1):
| + | |
| − | Таблиця 1
| + | |
| − | Перелік видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій
| + | |
| − | Коди згідно
| + | |
| − | ДК 009:2010 Назва виду економічної діяльності
| + | |
| − | 32.12; 32.13; 32.20 Виробництво ювелірних і подібних виробів, біжутерії та подібних виробів, музичних інструментів
| + | |
| − | 58.11; 58.13; 58.14; 58.19; 58.21; 58.29 Видання книг, газет, журналів і періодичних видань; інші види видавничої діяльності; видання комп’ютерних ігор; видання іншого програмного забезпечення
| + | |
| − | 59.11-59.14; 59.20 Виробництво, компонування та розповсюдження кіно- та відеофільмів, телевізійних програм; демонстрація кінофільмів; видання звукозаписів
| + | |
| − | 60.10; 60.20 Діяльність у сфері радіомовлення; діяльність у сфері телевізійного мовлення
| + | |
| − | 62.01; 62.02 Комп’ютерне програмування; консультування з питань інформатизації
| + | |
| − | 63.91 Діяльність інформаційних агентств
| + | |
| − | 70.21 Діяльність у сфері зв’язків із громадськістю
| + | |
| − | 71.11 Діяльність у сфері архітектури
| + | |
| − | 72.20 Дослідження і експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук
| + | |
| − | 73.11; 73.12 Рекламні агентства; посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації
| + | |
| − | 74.10; 74.20; 74.30 Спеціалізована діяльність із дизайну; діяльність у сфері фотографії; надання послуг з перекладу
| + | |
| − | 85.52 Освіта у сфері культури
| + | |
| − | 90.01-90.04 Театральна та концертна діяльність; діяльність щодо підтримання театральних і концертних заходів; індивідуальна мистецька діяльність; функціювання театральних і концертних залів
| + | |
| − | 91.01; 91.02 Функціювання бібліотек і архівів; функціювання музеїв
| + | |
| − | Джерело: [9]
| + | |
| − | Як бачимо, (а це більш 35 деяльностей) структура креативних індустрій, згідно українського законодавства, включає виробництво ювелірних виробів, видання книг, виробництво фільмів, комп’ютерне програмування, діяльність у сфері дизайну та моди, театральну та концертну діяльність, функціювання бібліотек, музеїв та інші види діяльності, пов’язані із творчістю та використанням інтелектуального капіталу.
| + | |
| − | | + | |
| − | (СЛАЙД 5) як що до статистикі Додана вартість, створена вітчизняними суб’єктами господарювання у сфері креативних індустрій становила у 2020 р. 4,2% у структурі валової доданої вартості України (у 2019 р. – 3,9%). Кількість зайнятих у цій сфері складала у 2020 р. 360,3 тис. осіб або 4,0% від загальної кількості офіційно зайнятого населення України (у 2019 р. – 3,8%) [10].
| + | |
| − | Україна має достатньо можливостей для розвитку креативних індустрій. До них дослідники відносять:
| + | |
| − | - приєднання України до програми «Креативна Європа» (2015 р.);
| + | |
| − | - зростання ролі громадянського суспільства в активізації життя громад;
| + | |
| − | - розвинене нормативно-правове забезпечення функціонування креативних індустрій;
| + | |
| − | - діяльність таких державних інституцій, як Український культурний фонд, Державне агентство України з питань кіно; Український інститут книги; Український фонд стартапів; Дія City та інших;
| + | |
| − | - динамічний розвиток IT-галузі;
| + | |
| − | - проведення реформи децентралізації, що надало громадам необхідну самостійність у питаннях інвестування у креативні індустрії [11].
| + | |
| − | | + | |
| − | (СЛАЙД 6) Найтиповішими проблемами, які стримують розвиток креативних індустрій в Україні, слід назвати такі:
| + | |
| − | - брак стратегічних та управлінських навичок серед фахівців креативних індустрій у державному та неурядовому секторах;
| + | |
| − | - недостатня популяризація креативності та підприємництва в освітніх навчальних закладах;
| + | |
| − | - недостатнє фінансування культурної галузі;
| + | |
| − | - відсутність альтернативних джерел фінансування креативних організацій (доступних кредитів, грантів, податкових пільг);
| + | |
| − | - відтік кваліфікованих фахівців за кордон;
| + | |
| − | - недостатній захист інтелектуальної власності в країні;
| + | |
| − | - функціонування культурних установ за застарілими моделями управління.
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | (СЛАЙД 7) Перспективними механізмами розбудови креативних індустрій в Україні, є наступні:
| + | |
| − | - державна підтримка розвитку креативної економіки;
| + | |
| − | - створення державою сприятливих умов для розвитку креативного потенціалу особистості;
| + | |
| − | - забезпечення захисту інтелектуальної власності;
| + | |
| − | - вивчення та поширення іноземного досвіду відкриття коворкінгів, хабів, арт-інкубаторів тощо;
| + | |
| − | - сприяння креативності та підприємницьким навичкам у системі освіти на всіх рівнях;
| + | |
| − | - поширення альтернативних джерел фінансування креативних індустрій, наприклад, через краудфандингові платформи;
| + | |
| − | - розроблення механізмів надання податкових пільг компаніям-спонсорам креативних індустрій;
| + | |
| − | - розроблення стратегії культурної дипломатії з метою активізації просування на зовнішніх ринках української культури та творчих талантів.
| + | |
| − | | + | |
| − | Таким чином, креативні індустрії є ефективними видами економічної діяльності, заснованими на творчості та інтелектуальному капіталі. В Україні їх внесок у створення доданої вартості складає 4,2%, кількість зайнятих у цій сфері становить 360,3 тис. осіб або 4,0% від загальної кількості офіційно зайнятого населення. Наявний потенціал та вирішення проблем, які стримують розвиток креативних індустрій, дозволять більш ефективно розбудовувати вітчизняний сектор креативної економіки. ЩИРО ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
| + | |
| − | | + | |
| − | Список використаних джерел
| + | |
| − | 1. Рівчаченко М. Креативна економіка – нова економічна епоха XXI. Економічна правда. 2022. URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2022/06/10/682634/.
| + | |
| − | 2. Creative Economy Report 2008. The Challenge of assessing the Creative Economy: towards Informed policy-making. 2008. URL: https://unctad.org/system/files/official-document/ditc20082cer_en.pdf.
| + | |
| − | 3. Creative industry. Сambridge Dictionary. URL: https://dictionary. cambridge.org/dictionary/english/ creativeindustry.
| + | |
| − | 4. Закон України «Про культуру» від 14.12.2010 № 2778-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#Text.
| + | |
| − | 5. Давимука С. А., Федулова Л. І. Креативний сектор економіки: досвід та напрями розбудови : монографія. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2017. 528 с.
| + | |
| − | 6. Креативна економіка: нова економічна епоха XXI ст. Київ: Центр розвитку креативної економіки, 2021. URL: https://creativeeconomy.center/wp-content/uploads/2021/12/2_5332503104040474153.pdf.
| + | |
| − | 7. Плецан Х. В. Концептуальні підходи до визначення детермінант креативних індустрій у контексті культурологічного аналізу. Культурологічний альманах. 2022. Вип. 4. С. 210-225.
| + | |
| − | 8. Свінцицька О. М., Ткачук В. О. Креативна економіка та креативні індустрії: навч. посібн. Житомир: Державний університет «Житомирська політехніка», 2020. 218 с.
| + | |
| − | 9. Перелік видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій, затверджений розпорядженням КМУ від 24.06.2019 № 265-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2019-%D1%80#Text.
| + | |
| − | 10. Основні економічні показники креативних індустрій в Україні. Київ: Міністерство культури та інформаційної політики України, 2021. 17 с. URL: https://drive.google.com/file/d/1TLdYp1sPQXJjSeJYgc0x5uMTFehDCnoX/view.
| + | |
| − | 11. Фарінья К. Розвиток культурних та креативних індустрій в Україні. 2017. URL: https://www.cultura.kh.ua/images/stories/innovaciyna_diyalnist/rozv_cultur__
| + | |
| − | ta__creat_industriy.pdf.
| + | |
