Відмінності між версіями «В’язільниця»
(→Академічний тлумачний словник (1970—1980)) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F | https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F | ||
| − | = | + | |
| + | |||
| + | В'ЯЗА́ЛЬНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до в'язальник. Юрба в'язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 376); За косарями в'язальниці вхопилися за перші снопи, любовно зв'язуючи їх крутими перевеслами (Іван Ле, Історія радості, 1947, 183). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 796. | ||
| + | |||
| + | http://sum.in.ua/s/v.jazaljnycja | ||
| + | |||
| + | В'ЯЗАЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до в'язальник. Юрба в'язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Щог., Поезії, 1958, 376); За косарями в'язальниці вхопилися за перші снопи, любовно зв'язуючи їх крутими перевеслами (Ле, Історія радості, 1947, 183). | ||
| + | |||
| + | https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F | ||
| + | |||
==Медія== | ==Медія== | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 12:37, 24 листопада 2023
В’язільниця, -ці, ж. = В’язальниця. Юрба в’язільниць молодих. Щог. Сл. 103.
Словник Бориса Грінченка
Сучасні словники
В'ЯЗА́ЛЬНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до в'язальник. Юрба в'язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 376); За косарями в'язальниці вхопилися за перші снопи, любовно зв'язуючи їх крутими перевеслами (Іван Ле, Історія радості, 1947, 183).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 796.
http://sum.in.ua/s/v.jazaljnycja
В'ЯЗАЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до в'язальник. Юрба в'язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Щог., Поезії, 1958, 376); За косарями в'язальниці вхопилися за перші снопи, любовно зв'язуючи їх крутими перевеслами (Ле, Історія радості, 1947, 183).
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F
В'ЯЗА́ЛЬНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до в'язальник. Юрба в'язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 376); За косарями в'язальниці вхопилися за перші снопи, любовно зв'язуючи їх крутими перевеслами (Іван Ле, Історія радості, 1947, 183).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 796.
http://sum.in.ua/s/v.jazaljnycja
В'ЯЗАЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до в'язальник. Юрба в'язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Щог., Поезії, 1958, 376); За косарями в'язальниці вхопилися за перші снопи, любовно зв'язуючи їх крутими перевеслами (Ле, Історія радості, 1947, 183).
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F
