Відмінності між версіями «Сипець»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 21:06, 30 жовтня 2023
СИПЕ́ЦЬ
Зміст
Сучасні словники
Сипець1. Перепрілий гній або подрібнений торф. Ланки вивозили на поля гній-сипець для внесення його весною під культивацію (Колгоспник України, 4, 1956, 9); Тиша. Спокій. Теплий запах сипцю, щойно вивезеного в поле. Земля відпочивав (Радянська Україна, 1.I 1965, 1).
2. розм. Пересохла або суха земля. Високі сівалки у куряві бродять, Дзвенять сошниками в протряхлій ріллі, Пушать і мережать.. Шамшать у сипці, як вітри в ковилі (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 19).
Ілюстрації
