Відмінності між версіями «Користувач:Aліна Масько»
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
[[Файл:Barbarea_vulgaris.jpg|thumb|Фото]] | [[Файл:Barbarea_vulgaris.jpg|thumb|Фото]] | ||
| − | [[Файл:Barbarea_vulgaris_ENBLA04.jpg|thumb|Фото]] | + | [[Файл:Barbarea_vulgaris_ENBLA04.jpg|thumb|Фото]] |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2023 року]] | [[Категорія:Слова 2023 року]] | ||
Версія за 17:54, 18 жовтня 2023
Словник Грінченка:
Свиріпиця, -ці, ж. Раст. = Свиріпа. ЗЮЗО. І. 136.
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії:
Суріпиця звичайна (Barbaréa vulgáris R. Br., Campe barbarea (L.) W. Wight ex Piper) — багаторічна трав'яниста рослина з дворічними пагонами; типовий вид роду суріпиць. Поширена по всій Європі, в Росії — у європейській частині і в Західному Сибіру, крім того, була занесена в Північну Америку, Японію, Африку,Словник української мовиАвстралію і Нову Зеландію, таким чином перет ворившись в вид-космополіт.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СУРІ́ПИЦЯ, і, жін. (Barbarea vulgaris, R. Br.). Польовий бур'ян родини хрестоцвітих з жовтими квітками, насіння якого застосовують у миловарній промисловості та у виробництві мастил. Сіяли ж [бідняки] насінням.. з кукілем, з бур'янами, з суріпицею (Євген Кротевич, Спни.., 1948, 112).
Етимологія:
У багатьох країнах Європи суріпицю звичайну називають «травою святої Варвари».
Ілюстрації
