Відмінності між версіями «Харалужний»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Haraluznui(2)071023.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Haraluznui(2)071023.jpeg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Haraluznui071023.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Haraluznui071023.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Haraluznui(3)071023.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 22:42, 7 жовтня 2023
Харалужний, -а, -е. Стальной. Харалужний меч. К. ПС. 128.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ХАРАЛУ́ЖНИЙ, а, е, заст., поет. Сталевий (у 1 знач.). Чимало образів і епітетів «Слова» ввійшли органічно в нашу поезію, набравши нового смислового значення. Наприклад, епітет «харалужний» (харалужні мечі, шаблі) стрічаємо і у.. Бажана (в поемі «Данило Галицький»), і у Андрія Малишка (Рильський, X, 1962, 11); — Списи метну я харалужні, Зверну гартовані мечі На ханські орди (Мал., Битва, 1943, 169).
Словник української мови