Відмінності між версіями «Авдитор»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 39: | Рядок 39: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:SZqpy289WFY.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:SZqpy289WFY.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
== Див. також == | == Див. також == | ||
* [[Прокурор]] | * [[Прокурор]] | ||
Версія за 20:29, 20 червня 2023
Зміст
Словник Грінченка
Авди́тор, -ра, м. 1) Ученикъ, назначенный для выслушиванія уроковъ товарищей. Левиц. І. 152. 2) Авдиторъ. У Чернівцях в кам'яниці, в широкій кімнаті, сидять штири официри у білих кабатах — сивий майор напереді, за столом авдитор. Федьк. ІІІ. 146.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках:
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
АУДИТОР, АВДИТОР, а, чол., заст.
1. У дореформених семінаріях — учень, призначений учителем перевіряти, як вивчили урок його товариші. Перевели мене в семінарію, зачув я волю. Дивлюсь, авдиторів немає, греки та латини валяються в нас під ліжками (Нечуй-Левицький, I, 1956, 127).
2. дорев. Прокурор.
Великий тлумачний словник сучасної української мови
3. екон. Фінансовий інспектор, контролер. Серед аудиторів було б більше чоловіків, якби аудитор відігравав значну роль у системі економічних відносин і його робота відповідно оплачувалася. (із журн.)
Тлумачний словник української мови у 20 томах
1. Особа, яка здійснює перевірку стану фінансово-господарської діяльності якоїсь фірми чи компанії на основі контракту, укладеного з керівництвом компанії, і за спеціальним дозволом державних органів. Акціонерне товариство повинне для перевірки та підтвердження правильності річної фінансової звітності щорічно залучати аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками (з мови документів); Аудиторами можуть виступати кваліфіковані спеціалісти, професіонали, які мають спеціальну ліцензію або які є працівниками аудиторських служб, фірм (із журн.); Аудитори також можуть давати оцінку очікуваним операціям, ступеня їхнього ризику, ефективності і т. ін. (із журн.).
2. іст. Посада судового слідчого і прокурора у військово-судових закладах (у Російській імперії до 1917 р.);
// Особа, яка обіймала таку посаду.
3. іст. Учень духовної семінарії, бурси і деяких громадянських навчальних закладів, який призначався учителем перевіряти завдання у своїх товаришів (у Російській імперії до 1917 р.) . Перевели мене в семінарію, зачув я волю. Дивлюсь, авдиторів немає, греки та латини валяються в нас під ліжками (І. Нечуй-Левицький).
Можлива синонімія/антонімія/фразеологія
Синонімія
1. ПРОКУРО́Р, ПРОКУРА́ТОР (службова особа, що підтримує обвинувачення в суді, здійснює нагляд за точним виконанням законів тощо). Другого дня суду Грибовський відповідав на всі запитання прокурора з особливою жадібною поспішливістю (О. Довженко); Він ішов з улюбленим прокуратором, відомим крючкодером, що не раз виплутував грізного феодала від різних відповідальностей перед королівським судом (З. Тулуб)
Ілюстрації
|
|
|
|
