Відмінності між версіями «Швигати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | ШВИРГА́ТИ ( | + | ШВИРГА́ТИ (ШВИГАТИ), аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. |
1. Різко, з силою кидати кого-, що-небудь; шпурляти. | 1. Різко, з силою кидати кого-, що-небудь; шпурляти. | ||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|hRqG1WxMF4Q}} | ||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
| − | + | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Версія за 10:48, 19 травня 2023
Шви́гати, -гаю, -єш, гл. Бросать, кидать. Діти швигають їли мов стрілами. ЗЮЗО. І. 178.
Сучасні словники
ШВИРГА́ТИ (ШВИГАТИ), аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм.
1. Різко, з силою кидати кого-, що-небудь; шпурляти. Олекса поліз у кут і почав швиргати звідти тріски, суччя, дрова (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 386); — Що-о? — кричить Прокіп і зозла швиргає макогін у кочерги, так що вони торохтять там, як кості мерців (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 97).
2. перен. Швидко, мимохідь, недбало казати, висловлювати щось; кидати.
Ілюстрації
|
Медіа
Джерела та література
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
