Відмінності між версіями «Шо»
(→Журнал) |
(→Журнал) |
||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
==Журнал== | ==Журнал== | ||
<br /> | <br /> | ||
− | [[Зображення:Shocover2.0160523.jpg|x140px]] | + | [[Зображення:Shocover2.0160523.jpg|x140px]] [[Зображення:Shoсover160523.jpg|x140px]] |
<br /> | <br /> | ||
Версія за 16:59, 16 травня 2023
Шо, мѣст. = Що. Мнж. 2. Не все ж Біг дарує, про шо люд міркує. Ном. № 71.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Шо- літера грецького алфавіту, що вийшла з вживання. Була введена внаслідок завоювання Бактрії Олександром Македонським. Літерою «шо», імовірно, записувався звук «ш», властивий бактрійській мові. Літері «шо» повністю тотожня за накресленням літера торн англосакської і ісландської писемності.
Журнал «ШО» — колишній російськомовний та українськомовний журнал присвячений літературі та культурі. Видавався в Києві з 1995 по 2022 рік. За словами головного редактора, початково «ШО» був запланований як гуманітарний проект, спрямований на розширення українського культурного простору.
Шо — ідеальне промислове місто. Проект-утопія французького архітектора Клода-Нікола Леду.
Шо – комуна у Франції, знаходиться в регіоні Бургундія.
Літера грецького алфавіту
Вигляд | Кодова назва | Назва |
---|---|---|
Ϸ | U+03F7 | GREEK CAPITAL LETTER SHO |
ϸ | U+03F8 | GREEK SMALL LETTER SHO |
Журнал
Видання є структурованим, поділеним на розділи:
«ШО смотреть» (арт, театр, кіно),
«ШО слушать» (музика),
«ШО читать» (література).
З самого початку формат «ШО» нагадував книгу. Матеріали мінімально прив'язані до часу, в основному це теми, актуальність яких не змінюється.З 2011 року журнал видається в твердій палітурці.
Є одним з небагатьох журналів, який містить самвидав (розділ «Шоиздат»), де письменники, іноді початківці, презентують свої літературні твори
Шо (Кот-д’Ор)
Шо – комуна у Франції, знаходиться в регіоні Бургундія. Департамент комуни – Кот-д’Ор. Входить до складу кантону Нюї-Сен-Жорж. Округ комуни - Бон. Населення комуни на 2010 рік складало 448 осіб.
2010 року серед 313 осіб працездатного віку (15—64 років) 247 були економічно активними, 66 — неактивними (показник активності — 78,9 %, 1999 року було 75,0 %). З 247 активних жителів працювали 232 особи (128 чоловіків та 104 жінки), безробітних було 15 (4 чоловіки та 11 жінок). Серед 66 неактивних 18 осіб були учнями чи студентами, 27 – пенсіонерами, 21 були неактивними з інших причин