Відмінності між версіями «Дудило»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) | |
+ | |||
+ | О́ДУД, а, чол. Невеликий птах з довгим чубом, тонким, загнутим донизу дзьобом і яскравим строкатим забарвленням. Кус зозуля, а її перебивав криклива іволга; гуде сумно одуд (Панас Мирний, III, 1954, 137); Прилетів одуд і, розпустивши свій чуб, схожий на віяло, вклонився мені (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 43). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 11:04, 17 квітня 2023
Дудило, -ла, м. Пт. удодъ.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
О́ДУД, а, чол. Невеликий птах з довгим чубом, тонким, загнутим донизу дзьобом і яскравим строкатим забарвленням. Кус зозуля, а її перебивав криклива іволга; гуде сумно одуд (Панас Мирний, III, 1954, 137); Прилетів одуд і, розпустивши свій чуб, схожий на віяло, вклонився мені (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 43).
Ілюстрації
МедіаДив. такожДжерела та літератураЗовнішні посилання |