Відмінності між версіями «Розмаяний»
(→Джерела та література) |
|||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | Словарь української мови. Том ІV: Р-Я. 1909. — Стор. 50. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 737. | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Версія за 17:48, 15 квітня 2023
Розма́яний, -а, -е.
Словник Грінченка
Розма́яний, -а, -е. Развѣвающійся. З розмаяними косами, в вінку з конвалій бігла вона. Г. Барв. 399.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РОЗМА́ЯНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. мин. ч. до розмаяти. Дівчина, задихана, з розмаяним од довгого й швидкого бігу волоссям, вискочила перед пожежу... (Борис Грінченко, II, 1963, 306); На трибуні, під розмаяними вітром.. прапорами, лунає заклик оратора (Олександр Довженко, I, 1958, 44); Військовий кидає мішка на пісок, пригортає її [жінку] за плечі і тією ж рукою мовчки гладить її чорне, розмаяне волосся (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 47).
Ілюстрації
|
|
Джерела та література
Словарь української мови. Том ІV: Р-Я. 1909. — Стор. 50.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 737.
