Відмінності між версіями «Розлучник»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Словник Грінченка)
(Сучасні словники)
Рядок 7: Рядок 7:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 +
 +
'''РОЗЛУ́ЧНИК, а,''' чол., розм. Той, хто розлучає або розлучив кого-небудь із кимсь. ''— Промов слово, скажи, хто розлучник наш?'' (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 419); [Дмитро:] ''Знаю я, хто розлучник мій, хто наступив мені ногою на горло! Ти в панича закохалася ..!'' (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 192).
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==

Версія за 18:09, 15 квітня 2023

Розлучник, -ка

Словник Грінченка

Розлучник, -ка, м. Разлучитель. Допоможи мені, моцний Боже, розлучника вбити, най не ходить, де я ходжу дівчину любити. Чуб. V. 385.

Сучасні словники

РОЗЛУ́ЧНИК, а, чол., розм. Той, хто розлучає або розлучив кого-небудь із кимсь. — Промов слово, скажи, хто розлучник наш? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 419); [Дмитро:] Знаю я, хто розлучник мій, хто наступив мені ногою на горло! Ти в панича закохалася ..! (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 192).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png

Джерела та література