Відмінності між версіями «Добрити»
(Створена сторінка: '''Добрити, -рю, -риш, '''''гл. ''1) Задабривать. ''А вона вже і всміхається до його і стравою що на...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | Добрити | |
[[Категорія:До]] | [[Категорія:До]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет економіки та управління]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2023 року]] | ||
| + | ==Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т.== | ||
| + | '''Добри́ти''', -рю́, -ри́ш, гл. 1) Задабривать. ''А вона вже і всміхається до його і стравою що найкращою його '''добрить''', так ні! сидить, насупившись, мов той сич''. Зміев. у. 2) Хвалить. ''Тільки й '''добрить''', що той світ, ніби вже в сьому світові нема ні добра, ні краси''. МВ. І. 44. 3) Удобрять. ''Ні вже, коли ґрунт пісковитий, то хоч чим, мовляв, '''добри''', а хліба не їстимеш''. Зміев. у. | ||
| + | ==Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.== | ||
| + | 1. '''ДОБРИТИ''' 1 див. '''добривати'''. <br /> | ||
| + | '''ДОБРИВА́ТИ''', аю, аєш, недок., '''ДОБРИ́ТИ''', ию, иєш, док., перех. Закінчувати брити кого-, що-небудь.<br /> | ||
| + | 2. ДОБРИТИ 2, рю, риш, недок., перех., діал. | ||
| + | * Задобрювати. ''Вона вже і всміхається до його [нього] і стравою щонайкращою його '''добрить''', так ні, сидить, насупившись, мов той сич'' (Словник Грінченка). | ||
| + | * Хвалити, вихваляти. ''Знов примощується мати Чайченка '''добрить''': «а моторний, а розумний, а славний»'' (Марко Вовчок, I, 1955, 201). | ||
| + | * Удобрювати (ґрунт). ''Ні вже, коли ґрунт піскуватий, то хоч чим, мовляв, '''добри''', а хліба не їстимеш'' (Словник Грінченка). | ||
| + | ==Синоніми== | ||
| + | УДО́БРЮВАТИ [ВДО́БРЮВАТИ] (вносити добрива в ґрунт), ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ, ПІДЖИВЛЯ́ТИ, ЗДО́БРЮВАТИ розм., ПІДГОДО́ВУВАТИ розм., ПІДКО́РМЛЮВАТИ розм.; УГНО́ЮВАТИ [ВГНО́ЮВАТИ] (вносити в ґрунт гній). - Док.: удо́брити [вдо́брити], підживи́ти, здобри́ти, підгодува́ти, підкорми́ти, угноїти [вгно́їти]. | ||
Поточна версія на 22:07, 14 квітня 2023
Добрити
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т.
Добри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Задабривать. А вона вже і всміхається до його і стравою що найкращою його добрить, так ні! сидить, насупившись, мов той сич. Зміев. у. 2) Хвалить. Тільки й добрить, що той світ, ніби вже в сьому світові нема ні добра, ні краси. МВ. І. 44. 3) Удобрять. Ні вже, коли ґрунт пісковитий, то хоч чим, мовляв, добри, а хліба не їстимеш. Зміев. у.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.
1. ДОБРИТИ 1 див. добривати.
ДОБРИВА́ТИ, аю, аєш, недок., ДОБРИ́ТИ, ию, иєш, док., перех. Закінчувати брити кого-, що-небудь.
2. ДОБРИТИ 2, рю, риш, недок., перех., діал.
- Задобрювати. Вона вже і всміхається до його [нього] і стравою щонайкращою його добрить, так ні, сидить, насупившись, мов той сич (Словник Грінченка).
- Хвалити, вихваляти. Знов примощується мати Чайченка добрить: «а моторний, а розумний, а славний» (Марко Вовчок, I, 1955, 201).
- Удобрювати (ґрунт). Ні вже, коли ґрунт піскуватий, то хоч чим, мовляв, добри, а хліба не їстимеш (Словник Грінченка).
Синоніми
УДО́БРЮВАТИ [ВДО́БРЮВАТИ] (вносити добрива в ґрунт), ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ, ПІДЖИВЛЯ́ТИ, ЗДО́БРЮВАТИ розм., ПІДГОДО́ВУВАТИ розм., ПІДКО́РМЛЮВАТИ розм.; УГНО́ЮВАТИ [ВГНО́ЮВАТИ] (вносити в ґрунт гній). - Док.: удо́брити [вдо́брити], підживи́ти, здобри́ти, підгодува́ти, підкорми́ти, угноїти [вгно́їти].
