Відмінності між версіями «До-сто-біса»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | До-сто-біса | |
[[Категорія:До]] | [[Категорія:До]] | ||
− | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет економіки та управління]] | |
− | Дуже багато. | + | [[Категорія:Слова 2023 року]] |
+ | ==Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.== | ||
+ | '''До-сто-бі́са''' нар. Очень много. См. До. | ||
+ | ==Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)== | ||
+ | '''ДОСТОБІ́СА''' ''присл''., ''розм''.<br /> | ||
+ | 1. Дуже багато.<br /> | ||
+ | * – Тут їх '''достобіса'''! Які груші уродили! Збивайте, хлоп'ята! (Т. Шевченко) | ||
+ | * Роботи їм випало '''достобіса'''. (П. Загребельний) | ||
+ | * – Але ж коронне військо – то велика сила, – наполягав Козир. – І гармат у них '''достобіса'''! (В. Чемерис) | ||
+ | * Я ще маю '''достобіса''' сили, і "Чорна книга" моя буде дописана. (Валерій Шевчук) | ||
+ | 1.1 Надзвичайно, значною мірою.<br /> | ||
+ | * Долинув злобний уривок чиєїсь мови. – Зажерливий '''достобіса'''. (М. Стельмах) | ||
+ | * Треба віддати цьому запорожцеві належне: розумний, хоробрий '''достобіса'''! І міркує, як зрілий досвідчений воїн, дарма що молодий. (В. Малик) | ||
+ | * Наступного ранку, коли буря вщухла, ми побачили, що прохід у ту бухту '''достобіса''' вузький, заледве два корпуси завширшки. (О. Авраменко) | ||
+ | 2. Лайливий вислів зі значенням “к чорту”, “к бісу”.<br /> | ||
+ | * Ожереди палив [чоловік Докії], як судьбу свою сіру. – Хай горить '''достобіса''' людська кривавиця! (А. Малишко) | ||
+ | * – '''Достобіса'''! – скрикнув Паганель. – Тримаючи шинок у такому місці, не дуже-то забагатієш! Кому й навіщо він тут здався? (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна) | ||
+ | ==Синоніми== | ||
+ | '''достобі́са''' (підсил. розм.) - про велику кількість, міру, обсяг і т. ін. | ||
+ | # бага́то - у великій кількості; протилежне ма́ло. | ||
+ | # бага́цько (розм.) - те саме, що бага́то 2. | ||
+ | # ви́ди́мо-неви́ди́мо (підсил. розм.) - надзвичайно багато. | ||
+ | # достоли́ха (підсил. розм., рідше) - те саме, що достобі́са. | ||
+ | # мно́го (присл., заст., уроч. ) - багато. | ||
+ | # по́вно (підсил. розм.) - багато кого-, чого-небудь; протилежне мало. | ||
+ | # пребага́то (підсил. розм.) - у дуже великій кількості; дуже багато (у 2 знач.). | ||
+ | # хто́зна-скі́льки (підсил. розм.) - дуже багато; видимо-невидимо, достобіса. | ||
+ | # чо́ртзна-скі́льки (підсил. фам.) - дуже багато. | ||
+ | |||
+ | '''достобі́са''' (підсил. розм.) - великою мірою | ||
+ | # бе́зкрай (підсил. розм.) | ||
+ | # бе́змір (підсил. розм.) | ||
+ | # безконе́чно (підсил.) | ||
+ | # безкіне́чно (підсил.) | ||
+ | # безме́жно (підсил.) | ||
+ | # безмі́рно (підсил.) | ||
+ | # безу́мно (підсил. розм.) | ||
+ | # ве́льми | ||
+ | # вкрай (підсил.) | ||
+ | # геть (розм.) | ||
+ | # дале́ко - при вищому ступені прикметників і прислівників. | ||
+ | # до́бре (розм.) | ||
+ | # до́сить | ||
+ | # добря́че (підсил. розм.) | ||
+ | # ду́же | ||
+ | # дуже́нько (розм.) | ||
+ | # жахли́во (підсил. розм.) | ||
+ | # запа́морочно (підсил. розм.) | ||
+ | # збі́са (підсил. розм.) | ||
+ | # здо́рово (розм.) | ||
+ | # зна́чно | ||
+ | # набага́то | ||
+ | # надзвича́йно (підсил.) | ||
+ | # напропа́ле (підсил. розм.) | ||
+ | # неаби́як (підсил. розм.) | ||
+ | # недося́жно | ||
+ | # незвича́йно (підсил.) | ||
+ | # незмі́рено (підсил.) | ||
+ | # незмі́рно (підсил.) | ||
+ | # незмі́ряно (підсил.) | ||
+ | # неймові́рно (підсил.) | ||
+ | # нелю́дськи (підсил. розм.) | ||
+ | # нема́ло | ||
+ | # непереве́ршено (підсил. розм.) | ||
+ | # непома́лу (розм.) | ||
+ | # несказа́нно (підсил. розм.) | ||
+ | # нескінче́нно (підсил.) | ||
+ | # понадмі́ру (підсил.) | ||
+ | # при́тьма́ (розм.) | ||
+ | # при́тьмо́м (розм.) | ||
+ | # си́льне (діал.) | ||
+ | # си́льно (розм.) | ||
+ | # стра́шно (підсил. розм.) | ||
+ | # страх (підсил. розм.) | ||
+ | # суттє́во | ||
+ | # три́чі (розм.) - указує на дуже високий ступінь ознаки. | ||
+ | # тя́жко (підсил. розм.) | ||
+ | # укра́й (підсил.) | ||
+ | # хто́зна-я́к (розм.) | ||
+ | # чима́ло | ||
+ | # істо́тно | ||
+ | |||
+ | ==Цитати української літератури з використанням слова "достобіса"== | ||
+ | 1. "— Доки на руках тебе носив! Доки в колисці колихав! А зараз який тато? Достобіса" (Гончар Олесь Терентійович - "Собор")<br /> | ||
+ | 2. "Кіз було достобіса, а от цапів майже не видно" (Дімаров Анатолій Андрійович - "На коні й під конем")<br /> | ||
+ | 3. "«Підемо в бункер?»—Франц хотів було скотити кулемет, але справа і зліва їх було достобіса, і він махнув рукою" (Андріяшик Роман Васильович - "Люди зі страху") |
Версія за 10:38, 14 квітня 2023
До-сто-біса
Зміст
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
До-сто-бі́са нар. Очень много. См. До.
Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
ДОСТОБІ́СА присл., розм.
1. Дуже багато.
- – Тут їх достобіса! Які груші уродили! Збивайте, хлоп'ята! (Т. Шевченко)
- Роботи їм випало достобіса. (П. Загребельний)
- – Але ж коронне військо – то велика сила, – наполягав Козир. – І гармат у них достобіса! (В. Чемерис)
- Я ще маю достобіса сили, і "Чорна книга" моя буде дописана. (Валерій Шевчук)
1.1 Надзвичайно, значною мірою.
- Долинув злобний уривок чиєїсь мови. – Зажерливий достобіса. (М. Стельмах)
- Треба віддати цьому запорожцеві належне: розумний, хоробрий достобіса! І міркує, як зрілий досвідчений воїн, дарма що молодий. (В. Малик)
- Наступного ранку, коли буря вщухла, ми побачили, що прохід у ту бухту достобіса вузький, заледве два корпуси завширшки. (О. Авраменко)
2. Лайливий вислів зі значенням “к чорту”, “к бісу”.
- Ожереди палив [чоловік Докії], як судьбу свою сіру. – Хай горить достобіса людська кривавиця! (А. Малишко)
- – Достобіса! – скрикнув Паганель. – Тримаючи шинок у такому місці, не дуже-то забагатієш! Кому й навіщо він тут здався? (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)
Синоніми
достобі́са (підсил. розм.) - про велику кількість, міру, обсяг і т. ін.
- бага́то - у великій кількості; протилежне ма́ло.
- бага́цько (розм.) - те саме, що бага́то 2.
- ви́ди́мо-неви́ди́мо (підсил. розм.) - надзвичайно багато.
- достоли́ха (підсил. розм., рідше) - те саме, що достобі́са.
- мно́го (присл., заст., уроч. ) - багато.
- по́вно (підсил. розм.) - багато кого-, чого-небудь; протилежне мало.
- пребага́то (підсил. розм.) - у дуже великій кількості; дуже багато (у 2 знач.).
- хто́зна-скі́льки (підсил. розм.) - дуже багато; видимо-невидимо, достобіса.
- чо́ртзна-скі́льки (підсил. фам.) - дуже багато.
достобі́са (підсил. розм.) - великою мірою
- бе́зкрай (підсил. розм.)
- бе́змір (підсил. розм.)
- безконе́чно (підсил.)
- безкіне́чно (підсил.)
- безме́жно (підсил.)
- безмі́рно (підсил.)
- безу́мно (підсил. розм.)
- ве́льми
- вкрай (підсил.)
- геть (розм.)
- дале́ко - при вищому ступені прикметників і прислівників.
- до́бре (розм.)
- до́сить
- добря́че (підсил. розм.)
- ду́же
- дуже́нько (розм.)
- жахли́во (підсил. розм.)
- запа́морочно (підсил. розм.)
- збі́са (підсил. розм.)
- здо́рово (розм.)
- зна́чно
- набага́то
- надзвича́йно (підсил.)
- напропа́ле (підсил. розм.)
- неаби́як (підсил. розм.)
- недося́жно
- незвича́йно (підсил.)
- незмі́рено (підсил.)
- незмі́рно (підсил.)
- незмі́ряно (підсил.)
- неймові́рно (підсил.)
- нелю́дськи (підсил. розм.)
- нема́ло
- непереве́ршено (підсил. розм.)
- непома́лу (розм.)
- несказа́нно (підсил. розм.)
- нескінче́нно (підсил.)
- понадмі́ру (підсил.)
- при́тьма́ (розм.)
- при́тьмо́м (розм.)
- си́льне (діал.)
- си́льно (розм.)
- стра́шно (підсил. розм.)
- страх (підсил. розм.)
- суттє́во
- три́чі (розм.) - указує на дуже високий ступінь ознаки.
- тя́жко (підсил. розм.)
- укра́й (підсил.)
- хто́зна-я́к (розм.)
- чима́ло
- істо́тно
Цитати української літератури з використанням слова "достобіса"
1. "— Доки на руках тебе носив! Доки в колисці колихав! А зараз який тато? Достобіса" (Гончар Олесь Терентійович - "Собор")
2. "Кіз було достобіса, а от цапів майже не видно" (Дімаров Анатолій Андрійович - "На коні й під конем")
3. "«Підемо в бункер?»—Франц хотів було скотити кулемет, але справа і зліва їх було достобіса, і він махнув рукою" (Андріяшик Роман Васильович - "Люди зі страху")