Відмінності між версіями «Лакомо»
(→Ілюстрації) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| Рядок 33: | Рядок 33: | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 342 | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 342 | ||
| − | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 439. | + | [http://sum.in.ua/p/4/439/2%20Словник%20української%20мови:%20в%2011%20тт.%20/%20АН%20УРСР.%20Інститут%20мовознавства;%20за%20ред.%20І.%20К.%20Білодіда.%20—%20К.:%20Наукова%20думка,%201970—1980.—%20Т.%204.%20—%20С.%20439. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 439.] |
Версія за 08:19, 14 квітня 2023
Лакомо, нар. 1) Соблазнительно, заманчиво. 2) Алчно, жадно. 3) Усердно. Підважуй дрючком лакомо (лакомки). Черк. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЛА́КОМО - робити щось із захватом, задоволенням рідко, розм. Присл. до ла́комий
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
ЛА́КОМИЙ, а, е, розм.
1. Який дає смакову насолоду; дуже смачний, ласий; // перен. Який може дати певне задоволення, вигоду і т. ін.; привабливий, спокусливий. Гроші — лакома річ (Номис, 1864, № 1374). Лакомий кусок (кусочок, шматок, кусник і т. ін.): а) дуже смачна їжа. Був [пан Темницький] подібний до гладкого кота, що, розкішно муркотячи, пасе очима якийсь лакомий кусник (Іван Франко, II, 1950, 292); б) що-небудь принадне, спокусливе. Літ з десять був у нас суддею Глива. Да, знаєш, захотів на лакомий кусок, В Полтаву перейшов: там, кажуть, є пожива (Євген Гребінка, I, 1957, 70).
Джерела та література
Взяв [Гьоргій] кварту з водою і пив так лакомо, що чути було булькотаннє [булькотання] води в гортанці (Стеф., І, 1949, 159).
Зовнішні посилання
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 342 Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 439.
