Відмінності між версіями «Рюмати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
[[Файл:рюмати .jpg|200px|thumb|left|рюмати]] | [[Файл:рюмати .jpg|200px|thumb|left|рюмати]] | ||
|} | |} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Рю]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
Версія за 15:26, 13 квітня 2023
Рю́мати аю, аєш, недок., розм. Плакати. — Нас перекинув [візник], а сам ще й рюмає! — ще дужче розсердився пан (Крим., Вибр., 1955, 94); Жінка сиділа навпочіпки біля дочки, умовляла її:— Ну, Люсю, ну, золотко… Тато нас чекає…— Спатоньки,— рюмала Люся (Мушк., Серце.., 1962, 267).
x140px
 |
