Відмінності між версіями «Бризкалка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бризкалка.jpg]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 10:39, 13 квітня 2023
Бризкалка, -ки, ж. То, чѣмъ брызгаютъ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках бризкалка — БРИ́ЗКАЛКА, и, ж., розм. Прилад для розбризкування рідини. Раніше фарби робили з квітів, а бризкалки – з бамбукових трубок (із журн.); Спочатку кожний мив свою машину сам десь у дворі. Потім на вулицях з'явилися хлопчики з бризкалками та ганчірками (із журн.). Словник української мови у 20 томах бризкалка — Бризкалка, -ки ж. То, чѣмъ брызгаютъ. Словник української мови Грінченка бризкалка — бри́зкалка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови бризкалка — БРИ́ЗКАЛКА, и, ж. Прилад для бризкання. Словник української мови в 11 томах— Том 1, 1970. — Стор. 235.
Ілюстрації
|
|
|
|
